Ювеліт
|
Ювеліт | |
|---|---|
| Синоніми | уеделіт, юеліт, юйліт |
| Колір | Безбарвний, інколи жовтуватий або коричнюватий |
| Форма кристалів | ізометрична, короткопризматична |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 2, 5–3, 5 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 2, 23 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий |
Ювелі́т, уеделіт, юеліт, юйліт — мінерал, моногідратна форма оксалату кальцію.
Зміст
Історична довідка
Ювеліт уперше виявив у 1840 мінералог Г. Дж. Брук (1771–1857; Велика Британія). 1852 описали за зразком із шахти Глюкауф, розташованої у підніжжі Рудних гір (земля Саксонія, Німеччина), Г. Дж. Брук та В. Г. Міллер і назвали мінерал на честь філософа та історика науки В. Вевелла (Ювеля, 1794–1866; Велика Британія).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Са[C2O4]∙H2O.
Хімічний склад, %: СаО — 38,3; C2O3 — 49,4; H2O — 12,3.
Фізичні властивості
Сингонія моноклінна. Утворює двійники. Форми виділення: ізометричні, короткопризматичні кристали, приховано-кристалічні агрегати. Густина — 2,23 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–3,5. Безбарвний, інколи жовтуватий або коричнюватий. Прозорий. Блиск скляний. Злам раковистий. Крихкий. Розчинний у кислотах, нерозчинний у воді.
Асоціації: барит, воскоподібні вуглеводні, кальцит, пірит, сфалерит.
Походження. Розташування родовищ
Утворюється у процесі вивітрювання покладів кам'яного вугілля; трапляється разом з рослинними рештками у вугільних пластах. Один із найпоширеніших мінералів у біогенних гірських породах. Відомий як гідротермальний мінерал у рудних жилах родовищ поблизу м. Фрайберга (земля Саксонія, Німеччина), поблизу м. Бая-Маре (Румунія), в Адигеї та Комі (Росія). Знахідки зафіксовано у США (штати Монтана, Огайо, Орегон, Південна Дакота, Юта), Англії (графство Північний Йоркшир у регіоні Йоркшир і Гамбер ), Франції (департамент Верхня В'єнна у регіоні Нова Аквітанія).
Ювеліт в Україні
Знайдений у гідротермально змінених пермських породах (див. Пермський період і пермська система) Дніпровсько-Донецької западини.
Індивіди та агрегати ювеліту присутні в рослинах, організмах тварин та людини.
Додатково
Типовий зразок матеріалу знаходиться у Гарвардському університеті, США, (№78 102).
Література
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ювеліт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Зузук Ф. В., Павлишин В. І. Ювеліт // Мінералогічний журнал. 2003. № 25 (1). С. 6–19. URL: https://web.archive.org/web/20131102145513/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/mineral/2003_1/2.pdf
- Ювеліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- Handbook of Mineralogy / Whewellite. URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/Whewellite.pdf
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ювеліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ювеліт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.08.2023