Бая-Маре

Ба́я-Ма́ре, Бая Маре (рум. Baia Mare) — місто в Румунії, адміністративний центр жудця Марамуреш; давній центр гірництва в Європі.

Герб м. Бая-Маре
Римські монети Дакії, карбовані на монетному дворі Бая-Маре
в першій половині 2 ст.

Історична довідка

Видобуток руд благородних металів відомий у регіоні з часів ранньої античності, масштабні гірничі роботи — після перемоги імператора Траяна над даками й завоювання їхніх земель 106 н. е.

На рудниках застосовувалося римське гірниче право (див. Берг-привілей). Використовували розкриття (див. Розкривні роботи) корінних вулканічних родовищ поліметалів штольнями. Видобували, зокрема, золото і срібло. У Бая-Маре було засновано монетний двір.

Після занепаду Римської імперії видобуток руд припинився. Відродження промислів почалося з діяльності цистерціанців і перших гірничих артілей. 1142 Геза ІІ Угорський дозволив оселитися в регіоні німецьким колоністам, переважно гірникам.

Близько 1329 Бая-Маре вперше згадується як місто (лат. Rivulus Dominarum) Карлом І Робертом. Пізніше Людовик I Великий описував його як потужний центр гірничодобувного промислу. У 15 ст. місто з околицями та, відповідно, усі розташовані там рудники відійшли воєводі Трансільванії Я. Гуньяді (1407–1456).

У середині 18 ст. у Бая-Маре було засновано вищу гірничу інспекцію. У 20 ст. діяло управління шахт і металургійних заводів, яке, зокрема, координувало видобування корисних копалин у районі.

В окремі періоди місто було також відоме як Фрауендорф, Надьбанья тощо.

Історія Бая-Маре загалом була нерозривно пов’язана з розвитком промисловості, що була основою економіки міста.

Характеристика

Розташоване на північному заході Румунії. Територія — 233,3 км².

Загальна кількість населення (2018, оцінка) — 145,7 тис. осіб, густота — 625 осіб на км².

Бая-Маре і Україна

1990 укладено угоду про співпрацю між містами Івано-Франківськом і Бая-Маре, 2017 відбулося її поновлення.

Література

  1. A Magyar Banyaszat Evezredes Tortenete. Budapest : Orszagos Magyar Banyaszat es Kohaszati Egyesulet, 1997. 695 p.
  2. Mikos T. Metodyka kompleksowej rewitalizacji, adaptacji i rewaloryzacji zabytkowych obiektow podziemnych z wykorzystaniem technik gorniczych. Krakow : Uczelniane wydawnictwa naukowo-dydaktyczne, 2005. 348 p.
  3. Гайко Г. І., Білецький В. С. Гірництво в історії цивілізації. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 484 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Бая-Маре // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бая-Маре (дата звернення: 22.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.01.2022

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ