Вугільний пласт

Вугі́льний пласт — форма залягання викопного вугілля у вигляді плито- і лінзоподібних тіл із невеликою (порівняно з площею поширення) потужністю, яка коливається від десятків сантиметрів до 10–25 м, іноді 80–100 м і більше.

Характеристика

Вугільні пласти можуть мати просту (рідше) та складну будову з багаторазовим чергуванням шарів вугілля і породних прошарків, частими геологічними порушеннями.

Порушення поділяють на сингенетичні (нерівність ґрунту й покрівлі, виклинювання, фаціальне заміщення за простяганням і падінням, розщеплення, кластичні ін’єкції, включення) та епігенетичні (розривні й складчасті, тріщинуватість, розмиви, роздуви, перетиски, ступінчастість у покрівлі та ґрунті, впровадження інших геологічних тіл). Контакти вугілля з прошарками і боковими породами можуть бути різкими або поступовими. Вугільні пласти, як правило, містять метан, який може бути використаний для енергетичних цілей.

Унікальні за потужністю вугільні пласти є в РФ і Китаї (до 200 м). Максимальної потужності вони досягають у вугільному басейні Латроб-Валлі (Австралія, 340 м), родовищі Хат-Крік (Канада, 450 м). Більшість пластів витримують свою потужність на площах у десятки й сотні квадратних кілометрів. Нижня межа робочої потужності вугільних пластів у Донецькому вугільному басейні — до 0,5–0,55 м.

Класифікація

У практиці підземної розробки вугільні пласти за кутом падіння і потужністю поділяють на такі групи:

• за кутом падіння — горизонтальні (0–5°), пологі (до 18°), похилі (19–35°), крутопохилі (36–55°) і круті (56–90°);
• за потужністю — дуже тонкі (до 0,7 м), тонкі (0,71–1,2 м), середньої потужності (1,25–3,5 м), потужні (понад 3,51 м).

У вітчизняній практиці розвідки і розробки пласти кам’яного вугілля й антрацитів за потужністю поділяють на

• тонкі (менше 0,7 м);
• середні (0,71–1,2 м);
• потужні — більше 1,2 м.

Для бурого вугілля:

• тонкі — менше 2 м;
• середньої потужності — 2,1–4,0 м;
• потужні — понад 4 м.

Кут падіння і потужність вугільних пластів значною мірою обумовлюють систему його розробки та способи управління покрівлею в очисних вибоях, механізацію очисних робіт тощо.

Література

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
2. Boyle G., Warren J., Peake S. et al. Energy Systems and Sustainability: Power for a Sustainable Future. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2012. 654 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Вугільний пласт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вугільний пласт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.12.2021