Червоноземи

Червонозе́ми, тера роса (лат. terrae rossae — земля червона) — червоноколірні утворення, які складаються з гідрослюд, гетиту і гематиту, зрідка — з домішками каолініту, гібситу та беміту.

Характеристика

Походження

Утворюється за рахунок нерозчинного залишку вапняків і пилу, що переноситься вітром в умовах посушливого або змінно-вологого тропічного і субтропічного клімату. Накопичується на дні карстових лійок; трапляється у вигляді несуцільного шару товщиною від кількох сантиметрів до кількох метрів, який покриває вапнякову (доломітову) основу карстових формацій.

Має частково елювіальне (див. Елювій) походження. Найтиповіші червоноземи займають похилі (від 8–10 ° до 20–25 °) схили; на крутих схилах розвинені слабо, малопотужні і зазвичай сильно змиті. Ясно виражених горизонтів вимивання і вмивання в профілі цих ґрунтів не спостерігається.

Ґрунтоутворювальні процеси, відповідальні за червоноземи, здебільшого відбувалися в неогені (максимум 15 млн років тому) і складалися переважно з продуктів вимивання карбонатів вихідної породи з одночасним накопиченням глинистих мінералів і оксидів заліза (зокрема гематиту, який надає червоного забарвлення). У Середземномор’ї червоноземи утворились надходженням червоного мінерального пилу з регіонів Сахари та Сахеля 12–25 тис. років тому.

Реакція червоноземів кисла або слабокисла (водневий показник pH=5,0–5,7) до нейтральної.

Механічний склад суглинистий або глинистий. Розрізняють червоноземи субтропічних лісів і червоноземи тропічних саван.

Класифікація

Міжнародна класифікація ґрунтів відносить червоноземи до кольорових ґрунтів; водночас, національні класифікації мають свої особливості. Зокрема в німецькому ґрунтознавстві вони згруповані разом із типом ґрунту Terra fusca (вапнякова коричнева глина), що належить до класу Terrae calcis (вапнякові ґрунти), який разом з буроземами, чорноземами тощо відноситься до наземних ґрунтів.

Поширення

Розповсюджені на різних континентах: в Азії (Центр і Південь Китаю, В'єтнам, Японія), Австралії (Захід, Північний Схід), Америці (Південний Схід США, Бразилія, Уругвай), Африці (зокрема о. Мадагаскар), Європі (Південь Франції, Італія, Іспанія та ін.), на східному узбережжі Чорного моря (Грузія), в Азербайджані, на південно-західному узбережжі Каспійського моря.

Використання

Червоноземи — родючі ґрунти, які, попри висихання поверхні, зберігають достатньо вологи завдяки товщині (>1 м). На червоноземах вирощують чай, тютюн, цитрусові культури тощо.

Добрі дренажні характеристики обумовлюють придатність ґрунту для вирощування винного винограду (історична область Ла-Манча в Іспанії, долина Баросса в Австралії та ін.)

Додатково

Упродовж останніх десятиліть геологи, геоморфологи та ґрунтознавці активно обговорювали походження червоноземів, їхнього вихідного матеріалу та його зв’язок із підстилаючими вапняками та доломітами.

Одна група вчених стверджує, що червоноземи, ймовірно, виникли внаслідок розчинення підстилаючих карбонатних порід і концентрації нерозчинного осаду та кремнію в ньому як вихідного матеріалу.

Інша група стверджує, що червоноземи утворилися в результаті процесів метасоматичної заміни і не могли бути утворені виключно з нерозчинних залишків підстилаючого вапняку (доломіту), а мають полігенетичне походження. Залежно від географічного розташування, їхній вихідний матеріал, змінений педогенезом (див. у ст. Партеногенез), містить екзотичні відкладення вулканічного попелу, невапнякові (недоломітові), еолові відклади.

Література

1. Schaetzl R., Anderson Sh. Terra rossa soils of the Mediterranean // Soils: Genesis and Geomorphology. Cambridge : Cambridge University Press, 2005. P. 201.
2. African Dust Caused Red Soil in Southern Europe // The Eggs, EGU Newsletter. 2010. № 33. P. 15. URL: https://web.archive.org/web/20210521155525/https://cdn.egu.eu/static/672c679/newsletter/eggs/eggs_33.pdf
3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
4. Amelung W., Blume H.-P., Fleige H. et al. Scheffer/Schachtschabel: Lehrbuch der Bodenkunde. 17., überarbeitete und ergänzte aufl. Berlin : Springer Spektrum, 2018. 750 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Червоноземи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Червоноземи (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.01.2025