Елювій

Елю́вій (від лат. eluo — вимиваю) — продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи кору вивітрювання.

Зміст

1 Характеристика
2 Поширення
3 Додатково
4 Література
5 Автор ВУЕ

Характеристика

Формується на горизонтальних поверхнях або на схилах із незначною денудацією. Залежно від характеру материнських гірських порід і типу вивітрювання може мати різну структуру (від уламкової до глинистої) і склад (каоліни, руди заліза, марганцю, алюмінію, нікелю тощо).

Переважну частку елювію складають елювіальні піски, утворені у процесі руйнування кристалічних гірських порід. Представлені невідсортованими та необкатаними зернами гострокутної форми зі значною кількістю глинистих частинок.

До елювіальних рудних відкладень належать:

розсипні родовища вольфраму й золота, сформовані осіданням і збагаченням за рахунок винесення речовин із меншою густиною;
алмази у ґрунті, сформованому вивітрюванням кімберліту;
каситеритові (див. Каситерит) вкраплення та відкладення колумбіту-танталіту.

Поширення

Одне із найбільших у світі родовищ — елювіальне родовище олова Пітінга (штат Амазонас, Бразилія). У провінції Онтаріо (Канада) значні елювіальні родовища фосфатної руди утворені супергенним збагаченням багатого на апатит карбонатиту.

В Україні елювіальні утворення поширені по всій території. В Українських Карпатах і Кримських горах на крутих схилах вони представлені грубоуламковим матеріалом. На пологих схилах на елювії формуються ґрунти. На річкових терасах утворюється молода каолінова кора вивітрювання. На кристалічних породах Українського кристалічного щита розвинута потужна (до 60 м і більше) каолінова, рідше латеритна (див. Латерит), кора вивітрювання (ортоелювій). У Дніпровсько-Донецькій і Причорноморській западинах, Донецькому прогині, Волино-Подільській плиті поширені кори вивітрювання, утворені на осадових породах (метаелювій). Елювіальні пухкі утворення з високим умістом кремнію трапляються на карбонатних породах (південно-західні схили Українського кристалічного щита, Львівська крейдова западина).

Додатково

Див. також: Відклади

Література

Glossary of Geology / Ed. by K. K. Neuendorf, J. P. MehlJr, J. A. Jackson. New York : Springer, 2005. 779 p.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Amelung W., Blume H.-P., Fleige H. et al. Lehrbuch der Bodenkunde. Berlin : Springer, 2018. 750 p.