Чарнокіт

Чарнокі́т — магматична і метаморфічна гірська порода сімейства низьколужних гранітів.

Історична довідка

Назва походить від імені ймовірного засновника м. Калькутти (Індія) Дж. Чарнока (1630—1692; Велика Британія — Індія), чий мавзолей був побудований із цієї гірської породи (1695). Перші наукові описи мінералу за результатами досліджень інтрузивних порід округа Мадрас (тепер штат Тамілнад, Індія) опублікував геолог Т. Г. Голланд (1868—1947; Велика Британія): 1893 — в Журналі Азіатського товариства Бенгалії (англ. Journal of the Asiatic Society of Bengal), 1900 — в Мемуарах Геологічного товариства Індії (англ. Memoirs of the Geological Society of India).

Характеристика

Середній хімічний склад, масових %: SiO₂ — 69,82; TiO₂ — 0,72; Al₂O₃ — 14,56; Fe₂O₃ — 1,29; FeO — 1,85; MgO — 0,90; CaO — 2,82; Na₂O — 3,02; К₂О — 4,0.

Середній мінералогічний склад, об’ємних %: олігоклаз —близько 50, кварц — близько 30, калієвий польовий шпат —15–20,
гіперстен — 2–7.

Домішки: біотит, ґранат, плагіоклаз, рогова обманка, акцесорні мінерали (апатит, магнетит, циркон), високоглиноземисті мінерали.

Колір темний, рідше — світло-сірий з блакитним відтінком, блакитно-зелений; калієві польові шпати надають чарнокіту медово-жовтого або зеленого забарвлення і жирного блиску.

Структура гранітна, середньо- та крупнозерниста, іноді порфірова.

Корозостійкий та кислотостійкий, добре піддається поліруванню.

Асоціації: анортозити та інші глибинні породи.

Генезис

Складає пластові склепінчастоподібні авто- і алохтонні масиви площею від декількох десятків до тисяч квадратних кілометрів. Утворюється в середній земній корі при високих температурах (від 650 до 900 °C) і тиску від 3 до 6 Кбар. Масиви оточені метаморфічними породами, з яких вони були виплавлені при високих температурах. Це призвело до відділення малов'язкої водовмісної магми (що піднімалася з місця плавлення в більш високі ділянки земної кори) від маловодного в'язкого залишкового розплаву, який викристалізувався в чарнокіт. При вивітрюванні руйнується подібно гранітоїдам.

Поширення

Трапляється в основному в глибоко еродованих докембрійських фундаментах в Африці, Антарктиді, Індії, на північному сході Південної Америки. Невеликі родовища є в Скандинавії.

В Україні поширений у межах Дністровсько-Бузького блоку Українського кристалічного щита.

У країнах походження чарнокіт використовують для одержання гравію та будівництва доріг. У Німеччині з чарнокіту виготовляють надгробки.

Цікаві факти

З чарнокіту виготовлена основа статуї Христа Спасителя на г. Корковаду в м. Ріо-де-Жанейро (1931), яку вважають символом міста.

Література

1. T. H. Holland: Corundum. In: Manual of the Geology of India, Calcutta : Office of the Geological Survey, 1893, P. I. 79 S.
2. The Charnockites Series, a Group of Archean Hypersthenic Rocks in Peninsular India. In: Memoirs of the Geological Society of India, Jg. 28 (1900), S. 119–249.
3. Ryka W., Maliszewska A. Słownik petrograficzny, Warszawa : Wydawnictwa Geologiczne, 1982. 403 s.
4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Чарнокіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чарнокіт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.10.2022