Хресний хід

Хресний хід з нагоди 1031-ї річниці хрещення Русі, м. Київ, 28.07.2019

Хре́сний хід (від хрест) — у християнстві, особливо у православній літургійній традиції — урочиста процесія духовенства та мирян із хрестами (великим запрестольним, виносними, звідси й назва), іконами, хоругвами, іншими церковними святинями.

Здійснюють хресний хід навколо храму (наприклад, на Великдень — у пам’ять про шлях Спасителя на Голгофу, у храмове свято), від одного храму до іншого, від храму до місця проведення релігійних обрядодій (наприклад, до водойми у свято Хрещення Господнього) або до особливо шанованого святого місця (джерела, печери, поховання подвижника) та ін. Головним хресним ходом вважають Пасхальний, серед важливих святкових ходів — на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Хресні ходи влаштовують також з нагоди неординарних подій: урочистої зустрічі реліквій (ікон, мощів), перенесення святих мощей до нового місця спочивання, ювілейних (пам’ятних) дат церковного життя або загальнонаціонального історичного значення. Такі ходи зазвичай очолює митрополит. З літургійного погляду, хресний хід це богослужіння просто неба, поза храмом, з молитвами і піснеспівами, у якому можуть взяти участь всі охочі.

Прообрази хресних ходів вбачають у старозавітних процесіях (наприклад, перенесення царем Давидом Ковчега Завіту в м. Єрусалим, семикратний обхід ізраїльтянами м. Єрихона та ін.), релігійних традиціях юдеїв (наприклад, описані Йосипом Флавієм релігійні процесії на свято Кущів). Ініціатором встановлення хресного ходу в церковній традиції вважають Івана Золотоустого (процесії із псалмоспівами у м. Константинополі). З минулого відомі хресні ходи міськими вулицями або навколо міст, зокрема в умовах небезпеки, облоги; у зв’язку з початком або завершенням сільськогосподарських робіт, на поле із молитвами про дарування дощу, врожаю; у відповідь на антицерковні заходи влади тощо.

В умовах міжконфесійних конфліктів в Україні та зусиль із конституювання автокефальної помісної церкви (див. Православна церква України) хресні ходи як спеціально організований публічний захід (на кшталт демонстрацій, масового маршу) цілеспрямовано влаштовувала Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом.