Ханіф

Хані́ф [ араб. حنيف‎ (ḥanīf), від кореня ḥ-n-f — схиляти, повертати, тобто той, хто схиляється до вірного шляху] — у доісламській Аравії — людина, що сповідувала віру в єдиного Бога, заперечувала традиційне язичництво.

Ханіфів розглядають як носіїв автохтонної монотеїстичної традиції, що існувала в Аравії паралельно до близькосхідних традицій юдаїзму та християнства. Стала особливо помітною на поч. 7 ст. Деякі дослідники вирізняють два джерела ханіфії: а) північноаравійських подвижників, які не займалися проповідництвом, але індивідуально практикували однобожжя, аскетизм, благочестя, додержувалися ритуальної чистоти; б) пророцький рух, представники якого проголошували себе пророками, посланцями, закликали арабів-язичників до служіння одному Богу, відмови від поклоніння ідолам.

Як ханіфа часом характеризують пророка Мухаммеда (до події об’явлення Корану) або ж міркують про вплив ханіфів на світогляд Мухаммеда та його розуміння монотеїзму. Коран називає ханіфом Ібрагіма (Авраама), релігію якого покликаний відродити Мухаммед: «Ібрагім не був ні юдеєм, ні християнином, але він був ханіфом, відданим! Він не був багатобожником!» (Коран 3:67). Назагал термін трапляється в Корані 12 разів, двічі у множині. З погляду мусульман, саме ханіфи дотримувалися правдивого єдинобожжя, тоді як юдеї та християни відійшли від заповіданої віри.

Цим терміном означені всі пророки й посланці до Мухаммеда, деякі його сподвижники. Термін «ханіф» арабомовні християнські автори вживали як синонім до слова «мусульманин». У мединський період поняття «ханіфія» позначало всіх прихильників проповіді Мухаммеда, згодом його витіснило «муслімун» (мусульмани). Ханіфами нерідко називали себе суфії (див. Суфізм).

Література

  1. Hawting G. R. The Idea of Idolatry and the Emergence of Islam: From Polemic to History. Cambridge : Cambridge University Press, 1999. 168 р.
  2. Early Islam: A Critical Reconstruction Based on Contemporary Sources / Ed. by K.-H. Ohlig. Amherst : Prometheus Books, 2013. 647 p. URL: https://archive.org/details/early-islam-a-critical-reconstruction-based-on-contemporary-sources-karl-heinz-ohlig-z-lib.org/page/n3/mode/2up
  3. Ханіф // Ісмагілов С. В., Козловський І. А., Халіков Р. Х., Якубович М. М. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства ; Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України ; Видавництво Руслана Халікова, 2021. С. 396.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ханіф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ханіф (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
24.09.2024

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶