Тон, Андрій Андрійович
|
Тон, Андрій Андрійович | |
|---|---|
| Народження | 30.01.1800 |
| Місце народження | Санкт-Петербург |
| Смерть | 1858 |
| Місце смерті | Харків |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | класицизм, історизм |
Тон, Андрі́й Андрі́йович (30.01.1800, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — 1858, м. Харків, тепер Україна) — архітектор, педагог, представник пізнього класицизму та історизму, академік архітектури (з 1842), автор низки споруд у м. Харкові, перший міський архітектор Харкова.
Брат архітекторів К. Тона і О. Тона (1790–1858; тепер РФ).
Життєпис
Народився в обрусілій німецькій сім’ї цехового майстра ювелірних справ. Брат архітекторів К. Тона і О. Тона (1790–1858; тепер РФ). 1809 почав навчатися у Головному німецькому училищі Святого Петра (лютеранському училищі «Петришуле») у м. Санкт-Петербурзі; одночасно відвідував заняття у Санкт-Петербурзькій (Імператорській) Академії мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна), яку закінчив 1821 з атестатом 1-го ступеня. Від 1829 жив і працював у м. Харкові, викладав архітектуру в Імператорському Харківському університеті (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна): спершу як ад’юнкт, від 1837 — виконувач обов’язків екстраординарного професора, від 1839 — професор. Одночасно був архітектором в Інституті шляхетних дівчат. 1837–1845 — перший міський архітектор Харкова. Від 1845 — член міської будівельної комісії. 1852 вийшов у відставку.
Діяльність
Брав участь у розробленні генерального плану м. Харкова 1837. Проєктував приватні, громадські (зокрема й культові) та казенні будівлі та споруди у стилях пізнього класицизму, неоренесансу та російсько-візантійському. Після смерті архітектора Є. Васильєва (1773; тепер РФ — 1833; тепер Україна) завершив у 1833–1844 будівництво за його проєктом головної архітектурної домінанти м. Харкова — дзвіниці Успенського собору.
Твори (усі крім Спаської церкви — у м. Харкові):
- будинок Павлових на вул. Полтавський шлях 1832;
- будинок Альховських на вул. Благовіщенській 1830-х;
- духовна семінарія на вул. Семінарській 1836–1851;
- міський театр на вул. Сумській 1841;
- будинки Мясоєдова на вул. Рибній 1840-х;
- Спаська церква у м. Полтаві: цегляний «футляр» навколо старовинної дерев’яної споруди у вигляді одноверхого храму 1845;
- церква Усікновіння глави Іоанна Предтечі на вул. Єпархіальній 1854–1857;
- Троїцька церква на Подолі 1857–1859;
- Інститут шляхетних дівчат (не збережено);
- манеж Імператорського Харківського університету на Лопанській набережній (не збережено).
Галерея
|
Література
- Тимофієнко В. Тон Андрій Андрійович // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 368–369.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Тон, Андрій Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тон, Андрій Андрійович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.12.2024
