Селаїт
|
Селаїт | |
|---|---|
| Клас мінералу | Галогеніди природні |
| Колір | білий, безбарвний |
| Форма кристалів | призматичні, голчасті |
| Сингонія | тетрагональна |
| Твердість | 5, 0‒5, 5 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий |
| Густина | 3, 15 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий, рідкісний |
Селаї́т (нім. Sellaite, від Sella — прізвище вченого) — мінерал класу галогенідів, флуористий магній ланцюжкової будови.
Зміст
Історична довідка
Уперше виявлений у зразках мінералів з альпійського льодовика Жебрулаз (регіон Овернь — Рона — Альпи, Франція). Науковий опис надав у 1869 мінералог і палеонтолог Дж. Стрювер (1842; Німеччина — 1915; Італія), який назвав мінерал на честь ученого й державного діяча К. Селли.
Типовий матеріал зберігається в Національному музеї природознавства (м. Париж).
Характеристика
Хімічна формула: MgF2.
Хімічний склад, %: Mg — 39,02; F — 60,98.
Сингонія тетрагональна, дитетрагонально-дипірамідальний вид. Структура подібна до структури рутилу. Утворює призматичні до голчастих кристали і волокнисті агрегати. Спайність досконала.
Густина — 3,15 г/см3.
Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,0‒5,5.
Безбарвний до білого. Прозорий. Злам раковистий.
Блиск скляний. Крихкий. Рідкісний.
Супутні мінерали: ангідрит, доломіт.
Походження. Поширення
Характерний мінерал пневматолітово-гідротермальних родовищ, які залягають у доломітах, а також соляних, доломіт-ангідритових і фумарольних відкладах. Трапляється в бітумінозних доломіт-ангідритових гірських породах, утворених унаслідок седиментації (приклад — льодовик Жебрулаз), а також в евапоритах (поблизу м. Блейхероде, земля Тюрингія, Німеччина). Знайдений у плутонічних магматичних гірських породах (лужні граніти в долині р. Гердінгсельви, Норвегія); вулканічних викидах та фумарольних відкладах (вулкан Везувій, Італія); метаморфічних мармурових родовищах Каррара (Італія) та магнезитових відкладах в муніципалітеті Брумаду (штат Баїя, Бразилія).
Рідкісний мінерал: станом на 2024 задокументовано близько 70 локацій. Окремі знахідки: в Австралії, Азії (Казахстан, Китай, Узбекистан), Америці (Канада, щтат Колорадо у США, Перу), Африці (Ангола, Замбія, Кенія, Намібія, Танзанія), Європі (Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Франція).
В Україні
Селаїт в Україні не формує промислових родовищ. Трапляється дуже рідко, переважно як мінерал-індикатор флуоровмісних флюїдів.
Регіони локацій:
- Вигорлат-Гутинський хребет — трапляється як вторинне утворення у флуоровмісних гідротермальних асоціаціях, знахідки пов’язані з неогеновими вулканічними структурами (райони вулканітів Ужгородського та Мукачівського районів);
- Донецька складчаста споруда — поодинокі згадки про флуоридні мінерали у зонах гідротермальної мінералізації, пов’язаних із флюоритом;
- Криворізький залізорудний басейн — теоретично можливі знахідки у флуоровмісних метасоматичних утвореннях (описано поодинокі підтверджені випадки).
Значення
Практичне застосування має синтетичний селаїт. Природний мінерал практично не видобувають у промислових масштабах.
Завдяки широкому діапазону прозорості, низькому показнику заломлення та високій хімічній стійкості використовують переважно в оптичній і лазерній техніці: виготовленні оптичних вікон і лінз, антиблікових покриттів, елементів спектральних та лазерних систем.
Висока радіаційна та термічна стійкість зумовила використання селаїту у приладах космічного та вакуумного призначення.
Література
- Strüver J. Sulla sellaite, nuovo minerale di fluorio // Atti della Reale Accademia delle Scienze di Torino. 1869. Vol. 4. P. 35–38.
- Palache C., Berman H., Frondel C. Dana’s system of mineralogy. 7th ed. Vol. II. New York : John Wiley & Sons, 1951. P. 37–39.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Селаїт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Селаїт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- Кульчицька Г., Черниш Д., Сєтая Л. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. Київ : Академперіодика, 2022. 319 с.
- Sellaite // Handbook of Mineralogy. URL: https://www.rruff.net/doclib/hom/sellaite.pdf
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Селаїт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Селаїт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.02.2026