Бомбосховище
Бомбосхо́вище — споруда, призначена для захисту від вибухів і вибухових хвиль авіабомб, снарядів артилерійських (зокрема активно-реактивних), ракет крилатих, ракет балістичних, ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), уламків зруйнованих будівель, а також від ураження хімічними, бактеріологічними чи радіоактивними речовинами.
Історична довідка
Поняття «бомбосховище» (англ. bomb shelter) відоме з 19 ст., зокрема 1833 воно було використане у словнику для пояснення терміна «каземат» (англ. cazemate) — «бомбозахищений притулок для солдатів у гарнізоні» (захищений від артилерійського вогню і бомбардування противника). Після завершення Першої світової війни у 1920-х — на початку 1930-х облаштовували сховища від газової атаки, а спеціально бомбосховища почали будувати у 1930-х. За тодішньою класифікацією захисних споруд бомбосховища поділялися на три категорії:
- першої категорії — захист від усіх видів впливів засобів нападу з повітря, зокрема від прямого попадання важких фугасних бомб;
- другої категорії — огороджувальні від ударної хвилі, осколкової та отруйної дії, обвалення будівель, пожеж, не розраховані на захист від прямого влучання бомби;
- сховища хімічного захисту, зокрема протигазові (захисні) кімнати і хімпалатки.
Особливого поширення бомбосховища набули в роки Другої світової війни у містах і об’єктах, на які авіація противника скидала авіабомби і по яких завдавали артилерійських ударів. Як захисні споруди їх використовували у багатьох країнах, найактивніше — у Великій Британії, Німеччині, Японія, також у великих містах СРСР. Окрім спеціально побудованих бомбосховищ і пристосованих під захисну споруду підвалів, у багатьох великих містах як бомбосховища використовували приміщення метрополітену (Лондон, Москва, Берлін).
Після Другої світової війни більшість бомбосховищ перепрофілювали у сховища від зброї масового ураження, насамперед від ядерної зброї (сховища цивільної оборони).
У воєнних конфліктах другої половини 20 — початку 21 ст. бомбосховища широко використовувались для захисту цивільного населення і військ, насамперед під час ракетних і авіаційних ударів. Зокрема, по ізраїльських містах у війнах на Близькому Сході, під час проведення 1999 операції країн НАТО в Югославії (операція «Союзницька сила») тощо.
В Україні використання бомбосховищ стало актуальним з початком російсько-української війни. До цього більшість бомбосховищ, побудованих ще за радянських часів, були або приватизовані і їхні власники змінили цільове призначення приміщень, або ж перебували у вкрай занедбаному стані. Агресія Російської Федерації проти України, а особливо широкомасштабне вторгнення російських військ від 24.02.2022 супроводжується масованими артилерійськими, авіаційними та ракетними ударами збройних сил РФ, бомбардуванням з використанням авіаційних бомб (фугасних, осколкових, запалювальних, кумулятивних, термобаричних, фосфорних та інших боєприпасів), а також атаками ударних безпілотників і дронів-камікадзе (боєприпасів баражувальних), наслідком чого є значні жертви серед мирного населення. У період з 24.02.2022 до червня 2023 збройні сили РФ випустили по об’єктах на території України понад 5 тис. ракет і здійснили майже 3,5 тис. авіаційних ударів, а також десятки тисяч артилерійських обстрілів. Такі варварські дії противника спонукають органи влади і місцевого самоврядування посилити захист населення, передусім шляхом збільшення кількості добре облаштованих укриттів, захищених від ракетних ударів. Найбільш надійними є підземні укриття. У великих містах в якості бомбосховищ широко використовуються станції метрополітену, а також підземні паркінги. Менш надійними є підземні переходи, тунелі, підвали багатоповерхівок тощо.
Характеристика
Під час завдання ракетних і авіаційних ударів чи загрози їхнього нанесення влада (військово-цивільна адміністрація) зазвичай оголошує повітряну тривогу, і населення задля власної безпеки має негайно прямувати до найближчого укриття і перебувати там до сигналу відбою тривоги. У наш час виділяють такі різновиди захисних споруд (сховищ) цивільного захисту:
- герметична споруда для захисту людей, де упродовж певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, бойових дій (воєнних дій) і терористичних актів;
- протирадіаційне укриття — негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого *опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження;
- споруди подвійного призначення — наземні або підземні споруди чи їхні частини, спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, і в яких створені умови для тимчасового перебування людей;
- швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту — споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) в особливий період нарощування фонду захисних споруд за короткий час зі спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами;
- найпростіше укриття — фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, де можливе тимчасове перебування людей для зниження комбінованого ураження від небезпечних факторів і дії засобів ураження в особливий період.
Література
- Кулаков М. А., Ляпун В. О., Мягкий В. О. та ін. Цивільна оборона. Харків : НТУ «Харківський політехнічний інститут», 2005. 363 с.
- Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Київ : Знання, 2006. 487 с.
- Кулєшов М. М., Садковий В. П., Тютюник В. В. Державна система цивільного захисту. Харків : Національний університет цивільного захисту України, 2020. 232 с.
- Захисні споруди цивільного захисту // Офіційний портал Києва. URL: https://kyivcity.gov.ua/bezpeka_ta_pravoporiadok/bomboskhovyshcha_ta_ukryttia/
- Укриття // Dovidka.info. URL: https://dovidka.info/ukryttya/
Автор
Покликання на цю статтю: Пилявець Р. І. Бомбосховище // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бомбосховище (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.06.2023
