Принцип права ґрунту

При́нцип «пра́ва ґру́нту», право грунту (лат. jus soli — «право ґрунту») — один із засадничих принципів та способів громадянства набуття за народженням (див. Філіація), згідно з яким особа визнається громадянином певної держави за фактом народження або постійного проживання на її території, незалежно від громадянства або підданства батьків.

Характеристика

У ширшому конституційно-правовому значенні принцип «права ґрунту» визначає вагомість безпосереднього територіального зв’язку особи з державою (факту народження, тривалого проживання на законних підставах чи територіального походження) у виникненні взаємних прав, свобод та обов’язків між особою і державою.

В Україні

Принцип «права ґрунту» у законодавстві національному України діалектично поєднується із принципом «права крові» (лат. jus sanguinis).

Саме на реалізацію принципу «права ґрунту», що гармонійно доповнює принцип «права крові», орієнтовано положення ч. 2–7 ст. 7 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III. Згідно з ними, громадянином України за народженням визнається:

  1. особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають у державі;
  2. особа, народжена за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, якщо вона не набула за народженням громадянства іншої держави;
  3. особа, яка народилася на території України від іноземців, котрі законно проживають в Україні, якщо вона не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
  4. особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, якщо вона не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  5. особа, яка народилася на території України від іноземця та особи без громадянства, які законно проживають на її території, якщо вона не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
  6. дитина новонароджена, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда).

Таким чином, у сукупності з іншими обставинами закон чітко визначає ключові юридичні факти застосування «права ґрунту»: народження на території України; законне постійне проживання батьків; факт знайдення дитини на території України.

Територіальне походження

Принцип «права ґрунту» є визначальним для врегулювання питань, пов’язаних із набуттям громадянства України за територіальним походженням. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», право на реєстрацію громадянином України мають іноземці або особи без громадянства, які самі чи хоча б один із їхніх прямих родичів (батьки, дідусь чи бабуся, прадід або прабаба, повнорідні чи неповнорідні брат або сестра, діти чи онуки):

Право на набуття громадянства за цією підставою поширюється також на неповнолітніх дітей зазначених осіб.

Закон України «Про громадянство України» у ч. 7 ст. 8 регламентує, що громадянство України за територіальним походженням не набуває особа, яка:

  1. вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
  2. засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки України;
  3. вчинила на території іншої держави діяння, визнане законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Виняток із цього правила (щодо діянь, вчинених за кордоном) становлять іноземці та особи без громадянства, які: а) в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України (ЗСУ), Державній спеціальній службі транспорту у складі Міністерства оборони України, Національній гвардії України; б) надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та цілісності територіальної України і спільно з вищезазначеними підрозділами були залучені та брали участь у проведенні антитерористичної операції на Сході України, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або були залучені до забезпечення національної оборони і безпеки, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їхнього проведення, спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями; в) мають визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.

Датою набуття громадянства України за територіальним походженням є дата його офіційної реєстрації.

Прийняття та поновлення у громадянстві

Принцип «права ґрунту» наочно проявляється і в разі прийняття до громадянства України, адже п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України» передбачає, серед інших, що умовою прийняття до громадянства України є: безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років.

Реалізація

Реалізація принципу «права ґрунту» проглядається також у змісті ч. 2 ст. 10 Закону («Поновлення у громадянстві України»), де встановлено: особа, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання і подала заяву про поновлення у громадянстві України та зобов’язання припинити іноземне громадянство, за відсутності встановлених законом обмежень, реєструється громадянином України.

Провідними юридичними фактами «права ґрунту» у вітчизняному законодавстві виступають територіальний зв’язок особи чи її предків з Україною та історичними українськими державно-територіальними утвореннями (народження, походження), факт тривалого проживання на її території на законних підставах або повернення в Україну на постійне проживання.

Джерела

  1. Про правонаступництво України Закон України від 12.09.1991 № 1543-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1543-12#Text
  2. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
  3. Про громадянство України. Закон України від 18.01.2001 № 2235-III. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text
  4. Про приєднання України до Конвенції про скорочення безгромадянства Закон України від 11.01.2013 № 22-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/22-18#Text

Автор ВУЕ

А. М. Колодій


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Колодій А. М. Принцип права ґрунту // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Принцип права ґрунту (дата звернення: 11.10.2026).

Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=Принцип_права_ґрунту&oldid=449932
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶