Осанна

Файл:Assisi-frescoes-entry-into-jerusalem-pietro lorenzetti.jpg

Вхід Господній в Єрусалим, худ. П. Лоренцетті, фреска, 1320

Оса́нна (грец. ὡσαννά, лат. hosanna, від арам. הוֹשַׁעְנָה , הוֹשַׁעְנָא (Hosha-na), букв. — врятуй-но! Допоможи-но! Спасіння просимо!) — в юдаїзмі та християнстві — урочистий молитовний вигук під час богослужіння. Початково — молитовне (прохальне) звертання юдеїв до Господа (в межах храмового культу), пізніше стало формулою привітання, славлення. У християнській літургії вживається для виявлення радощів і похвали.

У єврейській традицій термін позначає особливий цикл молитов, літаній, зокрема на свято Суккот.

У Старому Завіті вжито в псалмі 117 (118), в українських перекладах замінено на заклик «Просимо, Господи, — спаси!» або «О Господи, спаси нас!».

У Новому Завіті неодноразово трапляється при описанні в’їзду Ісуса в Єрусалим: «Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна на висотах!» (Мт. 21:9); «Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, [промовляючи]: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!» (Ів. 12:13) та ін. У такому контексті є виявом особливої поваги до Ісуса, визнанням як Месії.

Під назвами «Осанна», «Осанна Богу», «Осанна Христу» тощо відомі церковні пісні, гімни, зокрема написані в жанрі антифону для хорового співу.

Найстаріший дзвін Фрайбурзького собору (1258) названо «Осанна» (маса 3290 кг).

Термін вжив Т. Шевченко у поемі «Марія».

Переносно — «Хай живе!», «Слава!».

Література

Vocabulaire de Theologie Biblique. 2-me ed. Paris : Editions Du Cerf, 1970. 1404 р.
Munk E. The World of Prayer : in 2 vol. 2nd, revised edition. Jerusalem : Feldheim Publishers, 2007.
Даниленко І. Біблійні жанри і концепти в поезії Тараса Шевченка. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2017. 144 с.