Махді

Напис «Мухаммед аль-Махді», арабська каліграфія

Махді́, аль-Махді [Магді; араб. المهدي (al-Mahdī)‎ — той, хто прямує правдивим шляхом, або той, кого ведуть правдивим шляхом], Імам Махді — в ісламі — спаситель і передвісник близького кінця світу, очікуваний правитель, що прийде для відновлення чистоти й щирості віри в Аллаха напередодні Судного дня, встановить мир і справедливість.

Походження терміна

Термін походить від арабського кореня (ه-د-ي, h-d-y), який застосовують переважно на позначення божественного керівництва, божественної настанови (спрямування, проводу). Тлумачення терміна припускає як активну, так і пасивну форми.

Термін згаданий у кількох збірках хадисів, але відсутній у Корані (що стало підставою для деяких сунітських теологів категорично відкинути концепцію Махді).

З історичних джерел відомо, що епітет «аль-махді» застосовували від початків ісламу як почесне титулування, зокрема до пророків (Ібрагіма, Мухаммеда), халіфів династії Омеядів, авторитетних релігійних і політичних лідерів.

Походження есхатологічної концепції приходу Махді є предметом полеміки серед ісламознавців. Висловлено припущення, що на її генезу справили вплив юдейський та християнський месіанізм, язичницька міфологія та політичні очікування єменських племен, антиаббасидські (див. Аббасиди) настрої, містичні рухи в ісламі тощо. За Омеядського халіфату термін набув сталих месіанських конотацій — очікуваний правитель, який відновить досконалість віри і справедливість суспільного ладу (найдавніші згадки Махді у такому значенні відносять до 680-х).

Від кін. 7 — поч. 8 ст. уявлення про Махді стали важливим складником шиїтських (див. Шиїти) апокаліптичних вірувань.

За деякими інтерпретаціями, особливо на ранніх етапах історії ісламу, образ Махді збігався з образом пророка Іси та переказами про його чудесне повернення на землю. Згодом серед улемів стали переважати уявлення про Махді як самостійну постать.

У шиїзмі

У шиїтському ісламі есхатологічне вчення про Махді — один із наріжних каменів доктрини.

Найповніше концепція Махді розпрацьована в існаашаризмі, де його ідентифікують з останнім (дванадцятим) прихованим імамом Мухаммадом ібн аль-Хасаном аль-Махді (син 11-го імама Хасана аль-Аскарі). За віровченням, його життя було продовжене Божою волею, він вийде з «великого укриття» (яке триває майже 11 століть) незадовго до кінця часів. Він з’явиться у день Ашури, напередодні чудесного повернення з небес на землю пророка Іси (у християнстві — Ісус Христос). Перед його появою світ зануриться в хаос і невігластво, люди потерпатимуть від епідемій, воєн і стихійних лих, Коран буде забуто, а релігію — закинуто. Місія Махді — оновлення щирої віри мусульман, правдивого ісламу (розкриття глибинного сенсу Корану і таухіду) перед кінцем світу і Судним днем, встановлення царства благоденства та справедливості. Разом із Ісою Магді стане у проводі мусульман, який переможуть ворога Аллаха Даджаля.

За різними версіями, правління Махді триватиме від 7 до понад 300 років.

У суннізмі

Пізніше вчення про Махді було прийняте і сунітами (ймовірно з 13 ст.). У сунітському богослов’ї воно не набуло такого ключового значення, як в шиїзмі, проте стало популярним у широких колах мусульман.

Згідно з сунітським поглядом, Махді — це звичайна народжена людина, але праведна і настановлена Всевишнім. Вважається, що він належатиме до нащадків Мухаммеда (за лінією спадкоємності від доньки Фатіми та її чоловіка Алі), матиме таке саме ім’я. Тут відсутні месіанські очікування приходу Спасителя Поява Махді, радше, один із знаків, що провіщують наближення Судного дня. Він з’явиться, щоби викорінити зло і несправедливість у світі, відновити віру, Божий лад і закони.

Деякі суніти, зокрема історик і філософ Ібн Хальдун, богослов і екзегет Хасан аль-Басрі, заперечували Махді як окрему фігуру, вважали, що в хадисах йдеться про місію Іси («Не буде Махді, крім Ісуса, сина Маріам»). Інші, навпаки, розлого описували апокаліптичний сценарій, узаагальнивши пророцтва про Махді, Ісу та Даджаля.

Уявлення про Махді поділяли і деякі суфійські братства (див. Суфізм).

У широкому розумінні

Часом поняття «махді» тлумачать ширше, із посиланням на передання про те, що в кінці кожного століття Аллах надсилатиме для умми людину, яка обновлятиме віру (див. Муджадид).

Упродовж століть на соціальну арену виходило чимало претендентів на роль Махді. Різні радикальні групи в ісламі проголошували своїх лідерів Махді або розглядали свою діяльність як підготовчий етап до приходу Махді.

Література

Arjomand S. A. The Shadow of God and the Hidden Imam: Religion, Political Organization and Societal Change in Shižite Iran from the Beginning to 1890. Chicago; London : University of Chicago Press 1984. 356 р.
Hussain J. M. Messianism and the Mahdi // Expectation of the Millennium: Shi'ism in History / Ed. by S. H. Nasr, H. Dabashi, S. V. R. Nasr. New York : State University of New York Press, 1989. P. 14–22.
Cook D. Studies in Muslim Apocalyptic. Princeton : The Darwin Press, 2002. 470 р.
Filiu J.-P. Apocalypse in Islam / Transl. by M. B. DeBevoise. Berkeley : University of California Press, 2011. 260 р.
Іслам і політика: ідеологія, рухи, організації. Київ : ДЄОНІС ПЛЮС, 2019. 366 с.
Alma'Itah Q. S., Haq Z. ul. The concept of Messiah in Abrahamic Religions: A focused study of the eschatology of Sunni islam". Heliyon. 2022. Vol. 8. Is. 3 e09080 https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2405844022003681#sec8
Arjomand S. A. The Concept оf Mahdi іn Sunni Islam // Encyclopaedia Iranica. URL: https://www.iranicaonline.org/articles/islam-in-iran-vi-the-concept-of-mahdi-in-sunni-islam/