Лось, Леонід Федорович

Лось Леонід Федорович

Лось, Леонід Федорович
Народження	07.10.1928
Місце народження	Сокілка (село)
Смерть	16.12.2000
Місце смерті	Київ
Alma mater	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура

Відзнаки
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка	1985

Комплекс Республіканського науково-методичного центру охорони здоров’я матері дитини

Лось, Леоні́д Фе́дорович (07.10.1928, с. Сокілка, тепер Полтавського району Полтавської області, Україна — 16.12.2000, м. Київ, Україна) — архітектор, лауреат Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка (1985; тепер Національна премія України імені Тараса Шевченка).

Життєпис

1946 вступив на архітектурний факультет Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), який закінчив 1953. Від 1953 — архітектор проєктного інституту «Укрдіпроздрав» Міністерства охорони здоров’я УРСР.

Діяльність

Працював у галузі проєктування закладів охорони здоров’я над розробкою проєктів спеціалізованих будівель, зокрема:

малих архітектурних форм для благоустрою центральної частини парку санаторію «Форос» (тепер Автономна Республіка Крим, 1955–1959);
терапевтичного корпусу лікарні в с-щі Макарові Київської області (1958–1959);
типових проєктів підстанцій швидкої допомоги, водолікарень, лікувальних закладів для будівництва над гірничими виробками (1959–1960);
комплексу протитуберкульозного диспансеру в м. Нікополі Дніпропетровської області (1959–1962);
типових проєктів поліклінік і протитуберкульозних диспансерів (1961–1963);
лікувального корпусу санаторію «Хмільник» у Вінницькій області (1966);
НДІ клінічної та експериментальної хірургії в м. Києві (1972; тепер Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України);
дитячої лікарні в м. Києві (1973);
комплексу Республіканського науково-методичного центру охорони здоров'я матері та дитини в м. Києві (1975‒1985; тепер Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН).

У галузі монументального мистецтва працював над розробкою:

архітектурної частини пам'ятника І. Кудрі в с. Ревному Київської області (1988);
монументів воїнам полеглим у Другій світовій війні в с. Лисянці Черкаської області та в с. Голоскові Хмельницької області (1991);
проєктів пам'ятників Т. Шевченку для міст Ужгорода Закарпатської області (1992) та Кременчука Полтавської області (1993).

Відзнаки

1984 авторський колектив у складі архітекторів Д. Попенка (керівник колективу), Л. Лося, інженера-конструктора І. Пухової відзначено Державною премією Української РСР імені Т. Г. Шевченка в галузі архітектури за будівництво одного з перших в Україні закладів охорони здоров’я, зведеного в каркасно-панельних конструкціях, — комплексу Республіканського науково-методичного центру охорони здоров’я матері дитини в м. Києві. До складу комплексу входила клінічна лікарня на 300 ліжок, дитячий корпус на 220 ліжок, експериментально-лабораторний корпус і консультативна поліклініка.

Джерело

Лось Леонід Федорович : особовий листок члена Спілки архітекторів УРСР. Київ, 1963. 8 с.

Література

Лось Леонід Федорович // Шевченківські лауреати, 1962–2007 : енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. 2-ге вид. Київ : Криниця, 2007. С. 339.
Центр охорони здоров’я матері та дитини // Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / за заг. ред. М. Дьоміна, Н. Кондель-Пермінової, А. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 98–99.

Автор ВУЕ

О. М. Клоченок

Покликання на цю статтю: Клоченок О. М. Лось, Леонід Федорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лось, Леонід Федорович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.10.2026