Гірнича виробка

Гірни́ча ви́робка — штучна порожнина в гірському масиві, утворена руйнуванням та вийманням породи гірської під час будівництва підземних споруд або вилученням корисної копалини та породи в процесі розробки родовища.

Характеристика

Функції гірничих виробок зумовлені призначенням підземних споруд. Для шахт і рудників — розвідувальні виробки (свердловини, шурфи, штольні); розкривні виробки, що забезпечують доступ до покладів корисних копалин із земної поверхні (вертикальні або похилі шахтні стовбури, штольні); підготовчі виробки, які готують шахтне поле або його ділянки до розробки (квершлаги, бремсберги, похили, штреки, орти, збійки, просіки, скати, гезенки та інші); видобувні або очисні виробки, в яких виймають корисну копалину (вугільні лави, рудні камери та інші).

Сукупність відкритих гірничих виробок (здебільшого траншей) для видобутку корисних копалин утворює кар’єр.

Нафтові і газові родовища розробляють переважно системами свердловин. Мережа й параметри гірничих виробок визначають об’єми, терміни будівництва та ефективність гірничого підприємства.

Геобудівельне освоєння підземного простору передбачає спорудження:

• транспортних виробок, зокрема метрополітенів, залізничних, автомобільних і гідротехнічних тунелів (тунелі, засипні траншеї);
• об’єктів підземної урбаністики (котловани, засипні траншеї, камери, тунелі);
• підземних електростанцій і заводів (камери великих перерізів, тунелі, стовбури);
• підземних гідротехнічних споруд та сховищ зріджених енергоносіїв (резервуари, камери великих перерізів);
• об’єктів військового призначення (стовбури, штольні, камери, засипні котловани тощо).

Класифікація

Гірничі виробки поділяють на

• відкриті, що примикають до поверхні Землі й мають незамкнений контур;
• підземні, закладені на деякій глибині від поверхні (до глибини 20 м — виробки мілкого закладання).

За просторовим положенням розрізняють вертикальні, похилі та горизонтальні виробки. Форма та розміри їхнього поперечного перерізу зумовлені функціональним призначенням, забезпеченням геомеханічної стійкості, технологією спорудження, типом кріплення, вентиляційною спроможністю.

Для вертикальних виробок переважає кругла, іноді прямокутна форма перерізу; для горизонтальних і похилих — склепінчаста (арочна) або кругла, іноді — прямокутна, трапецієподібна або полігональна.

Технологія

Проведення гірничих виробок здійснюють відділенням гірської породи від масиву буро-підривним чи гідравлічним способами або шляхом механічного руйнування робочими органами прохідницьких машин (гірничих комбайнів, прохідницьких щитів тощо).

Для запобігання обрушень навколишніх порід і збереження проєктних розмірів споруджують конструкції кріплення гірничих виробок (сталеве рамне, бетонне, залізобетонне, анкерне, комбіноване).

Література

1. Бондаренко В. І., Кузьменко О. М., Грядущий Ю. Б. та ін. Технологія підземної розробки пластових родовищ корисних копалин. Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2005. 708 с.
2. Гайко Г. І. Конструкції кріплення підземних споруд. Алчевськ : Донбаський державний технічний університет, 2006. 133 с.
3. Самедов А. М., Кравець В. Г. Будівництво міських підземних споруд. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2011. 400 с.
4. Хоменко О. Є., Кононенко М. М., Савченко М. В. Технологія підземної розробки рудних родовищ. Дніпро : Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2018. 450 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Гірнича виробка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гірнича виробка (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.10.2020