Либідь (річка)

Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Виток річки Либідь», ставок у парку «Відрадний», Солом’янський район, м. Київ

Либідь (річка)

Витік поблизу станції Київ-Волинський, Київ, Україна
Гирло місцевість Теличка, Київ, Україна
Довжина (км) 17,1
Площа басейну (кв.км) 66,2
Середня витрата (куб.м/с) 0,12
Основні притоки Відрадний, Совка, Горіхуватка
Протікає через території Київ, Україна
Либідь у бетонному руслі, Голосіївський район, м. Київ
Либідь після зливи, м. Київ
Витік Либеді із закритого колектора перед вул. Наддніпрянське шосе, Голосіївський район, м. Київ
Комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Природне русло річки Либідь» у пониззі річки, перед вулицею Наддніпрянське шосе, Голосіївський район, м. Київ
Гирло Либеді, місцевість Теличка, м. Київ

Ли́бідьрічка на території м. Києва, права притока р. Дніпра. Вважають, що назву річка отримала від імені сестри легендарних засновників Києва — Кия, Щека та Хорива (див. Кий, Щек, Хорив і Либідь).

Характеристика

Бере початок із джерела поблизу залізничної станції Київ-Волинський (за іншими даними — неподалік, з джерел у парку «Відрадний»); впадає в р. Дніпро в районі місцевості Теличка. Довжина 17,1 км (відкрите русло — 10,4 км, русло в колекторі — 6,7 км), площа басейну 66,2 км2.

Басейн розчленований глибокими ярами, в яких відкриваються численні джерела. Основні притоки — Скоморох, Китаївський, Старик, Бусловка, Клов, Відрадний, Кадетський Гай, Паньківський, Звіринець та інші, взяті в колектори (деякі з них мають періодичний стік).

Від кінця 19 ст. у зв’язку з розвитком міста поверхня басейну, його гідрографічна мережа зазнавали змін. 1870 у долині Либеді прокладено залізницю, 1909 споруджено підземний Либідський каналізаційний колектор для подачі стічних вод на відстійники під Лисою горою з подальшим скиданням у р. Дніпро.

1939 збудовано Ново-Либідський каналізаційний колектор. У цей період почалося закріплення берегів бетоном.

На 2020 майже все русло річки знаходиться в бетонному каналі, на окремих ділянках взято в закриті колектори. Останньою завели у колектор ділянку річки вздовж вул. Саперно-Слобідської (кінець 1980-х) при спорудженні Південного мосту через р. Дніпро. Лише біля підніжжя Лисої гори перед перетином річкою вул. Наддніпрянське шосе знаходиться єдина ділянка з природним руслом (довжиною 380 м).

Бетонний канал, в якому тече річка, складається з двох частин — ширшої та вужчої. Ширша частина каналу призначена для захисту від затоплення прилеглої до Либеді території під час зливових паводків; має висоту стінок 2–3 м, ширину — 4–10 м. По дну прокладено вужчий канал глибиною 0,8 м і шириною від 1,2 м (верхів’я) до 3,5 м (пониззя). Ця частина каналу забезпечує проходження меженного стоку (див. Межень). Завдяки спрямленню русла Либідь має значні швидкості течії: 0,3–0,5 м/с (у межень); 2,2–2,8 м/с (у паводок). Середня багаторічна витрата води становить 0,12 м3/с, максимальна прогнозна витрата води може сягати 39,6 м3/с. За хімічним складом вода є гідрокарбонатно-кальцієвою з мінералізацією (див. Мінералізація води) 583 мг/дм3, незадовільної якості (див. Якість води).

Басейн Либеді — урбанізована територія; у його межі входить центральна частина м. Києва. Тут мешкає понад 1 млн осіб. Дощові і талі води, що стікають вулицями, забруднені, зокрема нафтопродуктами. На території басейну знаходяться Київський зоопарк, Київський вокзал залізничний, Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна, кілька парків відпочинку.

Використання

У минулі століття Либідь використовували як джерело енергії: на ній стояли водяні млини. Ще у середині 19 ст. вода річки була придатною для користування. 1857 збудовано локальний водопровід для Київського Володимирського кадетського корпусу (тепер будівля Міністерства Оборони України) з забором води із загати на Либеді.

Були ставки — Паньківський, Печерський, Шулявський (проіснував до 1930-х). Дотепер в басейні річки залишилися Совські (на найбільшій притоці — р. Совка) та Голосіївські ставки. Купатися в них заборонено.

У 1999 верхів’ю річки в парку «Відрадний» надано статус гідрологічної пам’ятки природи «Виток річки Либідь», 2002 у пониззі створено комплексну пам’ятку природи місцевого значення «Природне русло річки Либідь» (площею 0,3 га).

Додатково

За часів Русі річка була південним рубежем Києва. Згадується в літописах. Розповідаючи про облогу Києва печенігами в 968, автор «Повісті минулих літ» зазначає: «Не можна було вивести коня напувати: стояли печеніги на Либіді».

У 2015 кияни звернулися до Київської міської ради з петицією «Визнати долину русла річки Либідь зоною екологічного лиха та розпочати вживання невідкладних заходів із відновлення екосистеми річки Либідь та навколишньої території». Київська міська рада прийняла рішення визнати за доцільне розробку та впровадження проекту ревіталізації р. Либідь зі створенням на окремих її ділянках громадського простору для відпочинку. Станом на 2020 виконуються роботи на окремих ділянках.

Література

  1. Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Київ : Видавництво «Павлім», 2003. 124 с.
  2. Вишневський В. І., Щепець М. С. Блакитні плеса Києва: фотоальбом. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2006. 21 с.
  3. Вишневський В. І. Малі річки Києва. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2013. 84 с.
  4. Хільчевський В. К. Гідроекологічні проблеми ревіталізації річок на території міських агломерацій — міжнародний та український досвід // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2017. Т. 2 (45). C. 6–13.
  5. Хильчевский В. К. Гидроэкологическое состояние малых исторических рек Лыбедь и Почайна в бассейне Днепра и Волги в начале ХХІ века // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2019. № 4 (55). С. 74–88.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Либідь (річка) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Либідь (річка) (дата звернення: 27.10.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.07.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ