Лево, Луї

Луї Лево

Лево, Луї (Le Vau, Louis)
Народження	1612
Місце народження	Париж
Смерть	11.10.1670
Місце смерті	Париж
Місце поховання	Сен-Жермен-л'Осерруа
Місце діяльності	Франція
Напрями діяльності	архітектура
Традиція/школа	класицизм

Лувр. Проєкт фасаду з боку р. Сени.
Копія кресленика, виконана 1756 р.

Центральна частина Версальського палацу з боку курдонера

Лево́, Луї́ (Ле Во; фр. Le Vau, Louis, 1612, м. Париж, Франція — 11.10.1670, там само) — архітектор, один із основоположників класицизму, будівничий Версальського палацу (див. Версальський палац і парк).

Життєпис

Народився у сім’ї майстра-каменяра, згодом — будівельного підрядника. Мав брата Ф. Лево (1613–1676; Франція), котрий також став архітектором. Разом із братом навчався будівничій справі у батька, після чого займався самоосвітою, працюючи на будовах і студіюючи архітектурні праці. 1654–1670 — перший архітектор короля (Людовика XIV), згодом став інтендантом королівських будівель. Виконував замовлення Н. Фуке та короля, від 1661 працював на розбудові Версальського палацу.

Творчість

Зазнав впливу творчої манери Ф. Мансара. Працював у перехідній стилістиці від характерного для Франції класичного напряму бароко до раннього класицизму. Розпочав власну архітектурну практику 1634 зі створення приватних будинків у м. Парижі. На стилістику його творів періоду зрілості вплинуло спілкування з Дж. Л. Берніні під час його візиту до м. Парижа 1665. Лево — один із творців національного французького так званого великого стилю, або «стилю Людовика XIV», що поєднав бароко з класицизмом. Найвідоміший його твір архітектури — палац Во-ле-Віконт (регіон Іль-де-Франс) — є шедевром загальнонаціонального значення. У завершеному вигляді цей палац із парком настільки вразили Людовика XIV, що власника він довічно ув’язнив, а архітектору доручив на основі тих самих творчих принципів довічно створювати для себе палац і парк у Версалі.

Т в о р и (всі — у Франції):

особняк Отель Ламбер 1642;
лікарня Сальпетрієр 1656;
особняк Отель де Лозен 1656–1657 (усі — в м. Парижі);
палац Во-ле-Віконт 1658-1661;
реконструкція Венсенського замку на околиці м. Парижа з будівництвом корпуса короля і корпуса королеви-матері 1658–1661;
добудова королівського палацу Лувр 1661–1670 у м. Парижі;
галерея Аполлона на 1-му поверсі палацу Лувр 1661–1670;
розширення і добудова Версальського палацу 1661–1670;
Колегіум чотирьох націй Паризького університету (тепер Інститут Франції у м. Парижі) 1662–1668;
реконструкція палацу Тюїльрі у м. Парижі 1664.

Палац Во-ле-Віконт
Палац Во-ле-Віконт. Композиційна схема
Палац Во-ле-Віконт. Головний фасад

Визнання

Був першим (головним) королівським архітектором. Мав титул інтенданта будов короля.

Література

Ballon H. Louis Le Vau: Mazarin's Collège, Colbert's Revenge. Princeton NJ : Princeton University Press, 1999. 248 p.
Bussagli M. Capire L`Architettura. Firenze : Giunti, 2003. P. 149, 308–309.
Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : DaCapoPress, 2003. P. 178–181.
Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 173–175.
Cojannot A. Louis Le Vau et les nouvelles ambitions de l'architecture française 1612–1654. Paris : Picard, 2012. 368 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Лево, Луї // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лево, Луї (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2026