Конгрегація

Конгрега́ція ( лат. Соngregatio — з'єднання, зв'язок) — у широкому сенсі — об'єднання представників одного віросповідання або зібрання віруючих для спільного відправлення релігійної служби чи церемонії. У різних течіях християнства термін може вживатися на позначення співтовариств, спілок, структурних підрозділів, органів церковної влади, типу організаційного улаштування тощо.

У католицизмі — термін використовується для позначення:

1) об'єднання споріднених релігійних організацій, інституцій (наприклад, монастирів, що дотримуються одного статуту), або групи громад чи установ у єдиний структурний підрозділ (так, орден бенедиктинців складається із 18-ти конгрегацій);

2) церковних співтовариств вірян, пов’язаних формальною («урочистою») або неформальною («простою») пожиттєвою або тимчасовою обітницею, для проведення місіонерської, просвітницької чи благодійної діяльності;

3) центральних органів Римської курії з управління конкретними сферами діяльності Ватикану (так звані священні конгрегації, склад яких затверджує Папа Римський). Серед діючих (станом на 2020): Конгрегація доктрини віри, Конгрегація у справах єпископів, Конгрегація католицької освіти, Конгрегація Східних Церков тощо.

У протестантизмі — конгрегація — це насамперед форма організації і самоврядування громад. Передбачає їх автономію, виборність кліру, виключає будь-яку церковно-адміністративну централізацію і втручання світської влади в релігійне життя. Конгрегаціоналізм як організаційний принцип відображений у назві «конгреціоналістські церкви» (див. Конгрегаціоналісти).

У протестантських деномінаціях конгрегаціями називають місцеві (іноді — вищого рівня) наради теологів, служителів, довірених осіб з догматичних проблем (на відміну від синодів, які розглядають питання церковної діяльності назагал і в роботі яких можуть брати участь миряни).

Література

  1. Конгрегація // Юридична енциклопедія : у 6 т. / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. Т. 3 : К — М.
  2. Thompson, David M. The Decline of Congregationalism in the Twentieth-Century. London : The Congregational Memorial Hall Trust, 2002.
  3. Отрош М. І. Завдання і компетенція конгргацій Римської курії з управління Католицькою Церквою // Часопис Київського університету права. 2013. № 3. С. 348–351.
  4. Черенков М. Н., Бачинин В. А. Протестантская этика и дух постмодернизма. Киев : Книгоноша, 2015. 376 с.
  5. The Roman Curia. Congregations. URL: http://www.vatican.va/roman_curia/index.htm

Автор ВУЕ

П. Л. Яроцький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Конгрегація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Конгрегація (дата звернення: 1.04.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Стаття знаходиться на редагуванні

Покликання на статтю