Коматіїти

Коматіїтова лава в долині р. Коматі

Коматії́ти (від африкаанс., англ. Komati — Коматі — назва річки) — загальна назва комплексу ультраосновних і основних гірських порід, що залягають в основі розрізів деяких докембрійських зеленокам’яних поясів.

Історична довідка

Назва походить від р. Коматі у Південній Африці (басейн Індійського океану), в долині якої 1969 уперше знайдено зразки породи (типове місце розташування). Пізніше їх виявлено в Австралії, Канаді, Росії, Фінляндії та інших країнах.

Характеристика

Хімічний склад

За хімічним складом відрізняються від базальтових та інших мантійних магм. Мають нормальну лужність (Na₂O+K₂O менше 1 %), низький уміст кремнезему (близько 40–45 %) і високий — оксиду магнію MgO (близько 18–40 %). Існують два геохімічних підкласи коматіїтів: незбіднені і збіднені алюмінієм (визначають співвідношенням Al₂O₃/T_iO₂).

Фізичні властивості

Найбільш тугоплавкі породи Землі (початкова температура коматіїтового розплаву становить близько 1 800 °C, температура кристалізації — не нижче 1 500 °C). Усі відомі коматіїти метаморфізовані (див. Метаморфізм); зазнали суттєвих постмагматичних змін і їхні основні первинні мінерали (олівін, піроксен, анортит, хроміт, клинопіроксен) перетворилися на агрегати вторинних мінералів, серед яких: серпентин, хлорит, амфібол, натрієвий плагіоклаз, кварц, оксиди заліза, зрідка — флогопіт, баделеїт, піроп, гідрогросуляровий гранат.

Кристали коматіїтів хрестоподібно перетинаються, утворюючи пучки субпаралельних пластинок; можуть досягати десятків сантиметрів завдовжки за товщини кілька міліметрів. Таку текстуру називають спініфексовою за схожість із трав’янистим ендеміком Австралії Triodia spinifex.

Походження. Розташування родовищ

Коматіїти залягають лавовими потоками (у формі труб, ставків, де накопичувалася лава тощо) товщиною 0,5–20 м в основі багатокілометрових товщ, що складають зеленокам’яні пояси, утворені в археї (вік близько 3 млрд років). Винятком є наймолодші за віком (приблизно 90 млн років) коматіїти крейдового періоду, виявлені на острові Горгона у Тихому океані (Колумбія).

Ці давні лавові потоки з розрахунковою температурою, що перевищувала 1 600 ^оC, вивергалися в той час, коли внутрішня температура Землі була набагато вищою, ніж тепер (типові базальтові лави, які вивергаються у наш час, мають температуру близько 1 100  ^оC). На той час Земля мала набагато більшу теплопродукцію через залишкове тепло від акреції та розпаду радіоактивних елементів (таких, як уран-235).

Коматіїти поширені майже на всіх давніх платформах. Фанерозойські коматіїти виявлено у складчастих областях (у Колумбії, на канадському острові Ньюфаундленд). Із ними часто пов’язані родовища сульфідно-нікелевих руд.

Локації обмежені переважно областями архейського щита та асоційовані з іншими ультраосновними та високомагнезіальними основними вулканічними породами в архейських зеленокам’яних поясах. Рідкісний приклад коматіїту протерозойського періоду (див. Протерозойська ера і група) знайдено у провінції Манітоба (Канада).

Література

1. Hill R. E., Barnes S. J., Gole M. J. Physical Volcanology of Komatiites; A Field Guide to the Komatiites of the Norseman-Wiluna Greenstone Belt, Eastern Goldfields Province, Yilgarn Block, Western Australia. Perth : Geological Society of Australia, 1988. 74 p.
2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
3. Faure F., Arndt N., Libourel G. Formation of Spinifex Texture in Komatiite: An Experimental Study // Journal of Petrology. 2006. Vol. 47 (8). P. 1591–1610. URL: https://hal.science/insu-00226403/
4. Nna-Mvondo D., Martinez-Frias J. Review Komatiites: from Earth’s Geological Settings to Planetary and Astrobiological Contexts // Discover Space. 2007. Vol. 100. P. 157–179. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11038-007-9135-9
5. Arndt N. T., Lesher C. M., Barnes S. J. Komatiite. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. 468 p.
6. Cas R., Wright J., Giordano G. Komatiite Lavas and Intrusions // Volcanology: Processes, Deposits, Geology and Resources. Cham : Springer, 2024. P. 391–436.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Коматіїти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Коматіїти (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.06.2025