Кокошник

Кокошники на фасаді собору Різдва Богородиці Козельщинського монастиря у смт Козельщина Полтавської області, Україна.
Фото В. Вечерського
Кокошники аркової, кілеподібної та стрілчастої форми на фасаді собору Воскресіння Христового на крові (храм Спаса на крові) у
м. Санкт-Петербурзі, РФ. Фото В. Вечерського

Коко́шник — декоративний елемент фасаду споруди у вигляді глухої напівциркульної арки, іноді з кілеподібним завершенням, облямованої гуртом на кшталт архівольта.

Історична довідка

Кокошник походить від закомари, тому іноді його називають несправжньою (декоративною) закомарою. Може бути трикутної (стрілчастої) форми. Розповсюджений в архітектурі Київської Русі (з 12 ст.) та Московської держави 14–17 ст. у церковному і частково оборонному будівництві (башти Московського кремля). Кокошник у вигляді трилопатевої арки вперше застосував майстер Іван 1156 у соборі Спасо-Єфросиніївського монастиря поблизу м. Полоцька (тепер Білорусь), започаткувавши прийом розташування кокошників у кілька ярусів (т. з. гірка кокошників).

Із часом розміри кокошників зменшували, їхню кількість у горизонтальних рядах збільшували, кількість ярусів зросла до 5-ти. Кокошники зовні декорували склепіння, якими перекривали четверики храмів, створюючи перехід до підбанника центральної бані. Кокошники прикрашали рельєфним цегляним орнаментом, у 17 ст. — поліхромною майолікою.

У 19 — на поч. 20 ст. кокошники характерні для споруд російсько-візантійського, російського (собор Воскресіння Христового на крові у м. Санкт-Петербурзі, РФ), неоросійського стилів.

В Україні

В Україні кокошники прикрашають фасади Спасо-Преображенського собору та собору Різдва Богородиці Мовчанського монастиря у Путивлі.

Значного поширення в Україні кокошники набули у дерев’яній та мурованій церковній архітектурі з 2-ї пол. 19 ст.: Василівська церква у м. Ромнах Сумської області (1751, перебудова 1867), собор Різдва Богородиці Козельщинського монастиря у смт Козельщина Полтавської області (1883), Михайлівська церква у м. Охтирці Сумської області (1884), Успенський собор у с. Біла Криниця Глибоцького району Чернівецької області (1900–1908).

Література

  1. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 127.
  2. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 151.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кокошник // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кокошник (дата звернення: 19.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.10.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ