Гіпподам з Мілета
Гіппода́м з Міле́та (Іпподам; грец. Ιππόδαμος ο Μιλήσιος; 498 до н. е., м. Мілет, тепер поблизу м. Балат, провінція Айдін, Туреччина — 408 до н. е.; ймовірно, там само) — античний мислитель і містобудівник.
Гіпподам був сином Еврифонта. Замолоду вчився архітектурі, математиці й астрономії. Отримані знання застосував у сфері урбаністики (містобудування): написав декілька трактатів і розпланував та перепланував кілька міст, зокрема й Мілет. Згідно з Аристотелем, Гіпподам винайшов систему регулярного розпланування міст (див. Гіпподамове розпланування) і втілив її у м. Піреї. Займався також метеорологією, писав праці з пропозиціями щодо раціонального суспільного устрою (розкритиковані Аристотелем). Згідно зі вченням Гіпподама, ідеальний поліс мав включати 10 тисяч дорослих повноправних чоловіків (до 50 тисяч населення загалом), поділених на три класи: воїнів, ремісників і землеробів. Відповідно до цього, землі поліса поділялись на три категорії: сакральні, громадські й приватні, причому розміри приватних землеволодінь мали бути обмеженими.
Автор концепції патентування винаходів, проти якої також заперечував Аристотель: Гіпподам вважав, що суспільство має сплачувати грошову винагороду авторам корисних новацій і винаходів. Він же автор пропозиції про виховання і навчання дітей загиблих воїнів коштом полісу; Перікл це реалізував в Афінах 431 до н. е.
479 до н. е. перепланував м. Мілет після руйнувань, завданих персами під час греко-персидських війн 494 до н. е. 460–451 до н. е. розпланував портове місто Пірей (за дорученням Перікла), 446–443 до н. е. — афінську колонію Фурії (тепер у регіоні Калабрія, Італія), 408 — нове місто Родос на о. Родос.
Про Гіпподама і його праці писали кілька античних грецьких авторів, зокрема Аристотель, Страбон та інші. Аристотель у «Політиці» зверхньо-іронічно відгукнувся про нього як соціального реформатора. Аристофан у комедії «Птахи» висміяв Гіпподама під іменем геометра Метона, котрий за допомогою циркуля і масштабної лінійки відміряє кожній особі смугу повітря, перетворює коло на квадрат і розкреслює у небі агору (ринкову площу) та прямолінійні вулиці. За це персонажі комедії називають його шахраєм і проганяють, погрожуючи побоями.
Література
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 47–49.
- Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 277–278.
- Barbera F. Ippodamo di Mileto e gli «inizi» della pianificazione territoriale. Milano : FrancoAngeli, 2017. 414 p.
- Фесенко Г. Містопланувальні практики античності: історико-філософський нарис // Просторове планування: містопланування, архітектура, політичні та соціокультурні засади. Київ, 2021. Вип. 2. Ч. 1. С. 194–198.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гіпподам з Мілета // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гіпподам з Мілета (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2024
