Герма
Ге́рма (грец. ἑρμῆς — колона з головою Гермеса, від Ἑρμῆς — Гермес) — мала архітектурна форма, чотиригранний стовп, завершений бюстом чи скульптурним зображенням голови.
Характеристика
Герми уперше з’явилися у Давній Греції як придорожні стовпи, зазвичай заввишки у зріст людини, присвячені богу Гермесу з його погруддям нагорі (звідси назва). Унизу композицію доповнювало зображення пеніса, що символізувало родючість. Герми мали сакральне й утилітарне значення, забезпечуючи божественний захист мандрівників та їхню матеріальну підтримку, оскільки нагорі клали харчові продукти, призначені для подорожніх. Герми також мали функцію межових знаків і апотропеїв. Пошкодження чи руйнування герм греки вважали блюзнірством і судили та карали за це. Із Давньої Греції герми запозичив Стародавній Рим. Згідно з античною традицією стовп може звужуватися донизу й увінчуватися парними зображеннями чоловічих бородатих голів: дволикого Януса, або Діоніса та Геракла, а також реальних осіб, приміром істориків Геродота й Фукідіда. Герми виготовляли з дерева, каменю чи бронзи і встановлювали або безпосередньо на землі, або на кам’яному п’єдесталі.
Різновиди
Розрізняють такі види герм:
- дорична (з чоловічими зображеннями);
- іонічна (з жіночими зображеннями, приміром Афродіти);
- парна (з двома обличчями);
- саксонська (з чоловічою напівпостаттю на пілястрі).
Іноді герми включають зображення птахів і звірів: найчастіше — орлів і левів. Від епохи Відродження з 16 ст. герми використовували як малі архітектурні форми — складники архітектурного вирішення садів і парків — їхніх огорож, брам, терас, фонтанів тощо. У стилі бароко герми набули примхливих форм. Їхнє поширення характерне для архітектурних стилів класицизму, історизму й ар-деко. У 20 ст. у стилістиці ар-деко чотиригранну форму герми іноді змінювали на циліндричну.
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 113.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 58.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Герма // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Герма (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.12.2024