Газогідратний поклад

Газогідра́тний по́клад — відокремлене скупчення гідратів вуглеводневих газів в осадовому чохлі земної кори.

Характеристика

У природному заляганні газогідратний поклад є тілом пласта, що складається з двох фаз: твердої (скелета породи з газовим гідратом у вигляді льоду, що заповнює поровий простір) і газоподібної (утвореної внаслідок розкладання газового гідрату з утворенням води). Поровий простір — система сполучених порожнин з окремими наскрізними або тупиковими поровими каналами.

Газогідратний поклад малорухливий навіть за активної міграції пластових вод. На суші контактує знизу з водою підошви, газоконденсатним або нафтовим покладом, зверху — з газовим покладом, газонепроникними пластами; в акваторії океану — з водою. Інтенсивність формування або руйнування газогідратного покладу зумовлена:

  • швидкістю зміни термодинамічних умов у розрізі осадових гірських порід;
  • наявністю вільних вуглеводнів у зоні фазових переходів;
  • величиною газонасиченості пластових вод, що контактують із зоною фазових переходів;
  • швидкістю міграції пластових вод.

В акваторії Світового океану газогідратні поклади формуються в природній частині осадового чохла з газів, що ґенеруються безпосередньо в зоні гідратоутворення, та газів, що мігрують з нижніх пластів і пластових вод. Поклади мають відносно невелику товщину (100–400 м) і значну площу поширення (близько 320 млн км²). В екваторіальній зоні виявлені на глибинах 400–600 м, в арктичних морях — починаючи з глибин 100–250 м.

Газогідратні поклади на материках пов’язані з охолодженими зонами земної кори. Формуються переважно з покладів вільного газу за умови зміни термодинамічних параметрів. Для них характерна відносна локалізація і значна товщина, зумовлена товщиною зони гідратоутворення (700–1 500 м).

Загальна площа суші, перспективна для формування газогідратних покладів, — близько 40 млн км². За оцінкою, ресурси метану в газогідратах становлять до 85 % світових ресурсів природного газу.

Перспективною на газогідрати в Україні є акваторія Чорного моря, зокрема, палеодельта р. Дніпра.

Різновиди

  • Масивні поклади, зцементовані піщано-мулистими і глинистими відкладами;
  • жильні структури, що містять гідрати в тріщинах;
  • лінзово-шаруваті поклади;
  • поклади, що мають порфірову структуру;
  • поклади, що мають брекчієву структуру (див. Брекчія);
  • поклади, що залягають суцільним масивом.

Розробка

Сукупність газогідратних покладів утворює газогідратне родовище.

Пошуки і розвідку газогідратних покладів на суші проводять промислово-геофізичними методами, на морі — сейсмоакустичними (частоти 0,1–10 кГц) і геохімічними методами. Розробку здійснюють через свердловини. При цьому газ переводять у вільний стан збільшенням температури вище рівноважної введенням каталізаторів розкладання гідратів, а також електричними, акустичними, термохімічними та іншими методами впливу на пласт.

Відклади, що містять газові гідрати, залежно від глибини і положення дна океану, складені теригенними та карбонатними гірськими породами, зцементовані алевроліти — глинистим матеріалом.

Перспективи видобування

На межі 20–21 ст. розвіданість ресурсів гідратів метану була фрагментарною. На початку 21 ст. проведено системні й широкі геологічні дослідження морського дна, що виявило значний потенціал газогідратних ресурсів. Техніка і технологія розробки газогідратних покладів — важливий напрямок наукових досліджень; належить до критичних технологій в паливно-енергетичному секторі.

Література

  1. Sloan E. D. Jr., Koh C. A. Clathrate Hydrates of Natural Gases. Boca Raton : CRC Press, 2008. 730 p.
  2. Коболєв В. П., Верпаховська О. О. Скупчення газових гідратів у палеодельті Дніпра як об’єкт сейсмічних досліджень // Геологія та корисні копалини Світового океану. 2014. № 1. С. 81–93.
  3. Педченко М. М. Гідратоутворення вуглеводневих газів / За ред. В. С. Білецького. Полтава : Полтавський національний технічний університет, 2014. 182 с.
  4. Бондаренко В. І., Витязь О. Ю., Зоценко М. Л. та ін. Газогідрати. Гідратоутворення та основи розробки газових гідратів. Дніпропетровськ : Літограф, 2015. 215 с.
  5. Gas Hydrate: What is it? // U. S. Geological Survey. URL: https://web.archive.org/web/20120614141539/http://woodshole.er.usgs.gov/project-pages/hydrates/what.html

Автори ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Газогідратний поклад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Газогідратний поклад (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.11.2023


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶