Біткоїн
Бітко́їн, біткойн (англ. англ. Bitcoin, від bit — біт і coin — монета), БТК (англ. BTC) — цифрова валюта (криптовалюта), що функціонує без централізованого емітента або адміністратора, на основі однорангової комп’ютерної мережі та технології блокчейн. Призначена для електронних розрахунків між користувачами без посередників (банків чи платіжних систем), що забезпечує прозоре й незмінне зберігання записів про транзакції.
Зміст
Історична довідка
Ідеї, що стали підґрунтям для створення біткоїна, виникли задовго до його появи. 1983 криптограф Д. Чаум (нар. 1955; США) запропонував концепцію анонімних цифрових грошей — електронної готівки (англ. electronic cash, eCash), яка передбачала здійснення платіжних операцій без розкриття особи користувача. У 1990-х з’явилися перші практичні реалізації цифрових валют — діджикеш (англ. Digicash), гешкеш (англ. Hashcash), бі-маней (англ. b-money), біт голд (англ. Bit Gold), однак жодна з них не набула стійкого впровадження.
2008 особа або група осіб із псевдонімом Сатоші Накамото (англ. Satoshi Nakamoto) обґрунтувала новий підхід. У технічному документі «Біткоїн: електронна грошова система на основі однорангової мережі» (англ. «Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System», 2008) описано принципи функціонування децентралізованої цифрової валюти. Сатоші Накамото запропонував вирішення проблеми подвійного витрачання коштів у цифровому середовищі без участі посередника. Спирався при цьому на алгоритм доказу виконаної роботи «Пруф-оф-Ворк» (англ. Proof-of-Work) і публічний реєстр блоків даних — блокчейн. Підхід забезпечив довіру між учасниками системи без потреби в авторитетному центрі перевірки. 03.01.2009 створено перший блок мережі — так званий генезис-блок (англ. block #0). 12.01.2009 відбулася перша транзакція: Сатоші Накамото надіслав 10 BTC програмісту Г. Т. Фінні (1956–2014; США).
Поширення біткоїна почалося з інтернет-форумів серед ентузіастів криптографії. Після 2011 інтерес до біткоїна зріс через появу перших криптовалютних бірж, а також через медіаефект від використання біткоїна на тіньових онлайн-майданчиках. Для пересічного користувача біткоїн став доступнішим завдяки сервісам «Коїнбейс» (англ. «Coinbase»; засновано 2012), «Байненс» (англ. «Binance»; засновано 2017) тощо, де можна було легко купувати, зберігати або витрачати криптовалюту, не маючи ґрунтовних технічних знань.
2013 біткоїн здобув глобальну популярність, коли його курс перевищив 1 тис. дол. 2014–2017 тривало розширення ринку, зокрема через появу криптовалюти та платформи «Етеріум» (англ. Ethereum) та альткоїнів. Біткоїном почали послуговуватися великі компанії. Наприклад, платформа «Шопіфай» (англ. Shopify) дозволяє своїм продавцям приймати оплату в біткоїнах, а компанія «МайкроСтратеджи» (англ. MicroStrategy) тримає мільярди доларів у цій криптовалюті як частину корпоративного резерву.
2021 Сальвадор став першою країною, яка надала біткоїну статус законного платіжного засобу. 2024 біткоїн уперше перевищив позначку 100 тис. дол. 2024–2025 з’явилися ознаки його інституційного визнання: Сполучені Штати Америки почали формувати державний біткоїн-резерв, а Європейський Союз і Велика Британія — впроваджувати комплексні регуляторні механізми.
| Дата | Подія |
| 1983 | Д. Чаум запропонував концепцію анонімної цифрової готівки (eCash) |
| 1990–2005 | Поява перших проєктів: Digicash, Hashcash, b-money, Bit Gold |
| жовтень 2008 | Сатоші Накамото опублікував технічний документ «Біткоїн: однорангова електронна готівкова система» |
| 03.01.2009 | Згенеровано перший блок біткоїна (генезис-блок) |
| 12.01.2009 | Перша транзакція: Сатоші Накамото переказав 10 BTC Г. Т. Фінні |
| 2010 | Проведено першу публічну купівлю товару за біткоїни: 10 000 BTC за дві піци |
| 2011 | Курс біткоїна вперше перевищив $ 1; поява біржі Mt.Gox та медійної уваги |
| 2013 | Біткоїн досяг курсу $ 100, а згодом $ 1 000; стрімке зростання популярності |
| 2014–2017 | Розвиток ринку, поява Ethereum, альткоїнів, перші етапи регулювання |
| 2021 | Біткоїн визнано легальним платіжним засобом у Сальвадорі |
| 2024 | Біткоїн уперше перевищив позначку $ 100 000 |
| 2024–2025 | Формування державних біткоїн-резервів (США), розширення регуляції у ЄС, США, Великій Британії |
Характеристика
Принципи функціонування
Біткоїн функціонує на основі технології блокчейн — децентралізованого розподіленого реєстру, у якому всі транзакції записано за хронологією у вигляді зв’язаних між собою блоків.
Блоки мають:
- заголовок (час, геш попереднього блоку, одноразовий код — nonce, складність);
- список транзакцій, що містить входи, виходи та цифрові підписи.
Кожен новий блок містить криптографічне посилання на попередній, що унеможливлює зміну даних без зміни всієї структури, забезпечуючи постійність і цілісність записів. Мережа має підтвердити та валідувати (див. Валідація) кожну трансакцію за допомогою механізму консенсусу. Основним елементом захисту даних є SHA-256 (англ. Secure Hash Algorithm — безпечний геш-алгоритм, версія 256) — криптографічна геш-функція, яка забезпечує одностороннє шифрування та цілісність інформації. Незмінність даних гарантує те, що спроба зміни навіть одного байта в попередньому блоці призведе до невідповідності всього ланцюга.
Випуск біткоїнів
Обробку та верифікацію транзакцій здійснюють завдяки механізму майнінгу (англ. mining — видобування, розробка) — процесу розв’язання складних криптографічних задач за допомогою спеціалізованого обладнання — АСІК (англ. ASIC, Application-Specific Integrated Circuit — Спеціальна інтегральна схема), ГПЮ (англ. GPU, Graphics processing unit — Графічний процесор). Учасники мережі — майнери — підтримують її безперервну роботу та отримують за це винагороду у вигляді новостворених біткоїнів та комісійних зборів.
Принцип майнінгу (спрощена схема): 1. Нові транзакції → 2. Об’єднання в блок → 3. Розв’язання геш-задачі (Proof-of-Work) → 4. Перший, хто знайде правильне рішення → 5. Отримує винагороду → 6. Блок додається до ланцюга → 7. Усі ноди оновлюють блокчейн. У процесі майнінгу відбувається змагання між учасниками мережі за право створити новий блок. Це змагання передбачає перебір nonce-значень до отримання гешу з визначеною кількістю початкових нулів, відповідно до поточної складності мережі.
Емісія біткоїна обмежена алгоритмічно — максимальна кількість становить 21 млн монет, що є запобіжником проти інфляції. Що чотири роки відбувається галвінг (англ. halving, від halve — ділити навпіл) — скорочення випуску нових біткоїнів. У цей час винагорода за блок зменшується вдвічі, що додатково уповільнює емісію.
Зберігання
Біткоїн зберігають не у вигляді «монет» у класичному розумінні, а як криптографічні ключі, що дають доступ до певної адреси в блокчейні. Для цього використовують криптогаманці (англ. wallets).
Типи криптогаманців:
1. Гарячі (hot wallets) — це програми або сервіси, підключені до мережі «Інтернет».
- мобільні (Траст валлет, англ. Trust Wallet; Блуваллет, англ. BlueWallet);
- десктопні (Електрум, англ. Electrum; Біткоїн Кор, англ. Bitcoin Core);
- онлайн-гаманці (вебсервіси, біржі — Байненс, англ. Binance; Коїнбейс, англ. Coinbase).
2. Холодні (cold wallets), що не підключені до мережі.
- апаратні (Трезор, англ. Trezor; Ледгер, англ. Ledger);
- паперові — фізичні копії приватного ключа або QR-код.
3. Мультипідписні (multisig wallets), що потребують підпису від кількох ключів для виконання транзакції. Використовують організації або для підвищеної безпеки.
Біткоїн і традиційні валюти
| Критерій | Біткоїн (BTC) | Традиційні валюти |
| Емісія | Обмежена (21 млн BTC) | Необмежена, регулюють центральні банки |
| Емітент | Немає | Центральні банки та державні інституції |
| Прозорість | Повна (всі транзакції — публічні) | Часткова, залежно від політики банку |
| Технологія | Блокчейн, криптографія | Центральні реєстри, міжбанківські платіжні системи |
| Анонімність | Псевдоанонімність | Повна ідентифікація користувачів |
| Транзакційні посередники | Немає | Банки, процесингові центри |
| Інфляція | Неможлива (програмно обмежена пропозиція) | Можлива через монетарну політику |
Курс біткоїна
2017 вартість одного біткоїна зросла з приблизно 1 тис. дол. до майже 20 тис. дол., а 2018 опустилася нижче 4 тис. дол.
Причини коливань курсу:
- новини про регуляцію криптовалют (наприклад, заборони в Китаї);
- рішення великих компаній, як-от «Teсла» (англ. «Tesla» — американська автомобільна компанія), яка спочатку прийняла, а потім відмовилася від біткоїна як засобу оплати;
- загальний стан економіки.
Біткоїн часто кваліфікують не як стабільний платіжний інструмент, а як спекулятивний актив.
Ознаки біткоїна
Головна характеристика біткоїна — децентралізованість. Жодна держава, фінансова установа чи організація не керує мережею. Транзакції підтверджує колективно мережа незалежних вузлів (ноди) через консенсусний механізм Proof-of-Work.
Анонімність у системі біткоїна умовна: адреси користувачів не пов’язані з персональними даними, проте вся історія транзакцій зберігається у відкритому доступі. Таким чином, кожна транзакція є публічною, незмінною і доступною для аналізу, що забезпечує прозорість, але не повну конфіденційність.
Функції біткоїна
- засіб обміну — дає змогу здійснювати електронні платежі між користувачами без участі посередників;
- засіб збереження вартості — біткоїн сприймають як цифровий аналог золота через обмежену емісію та автономність від політичних рішень;
- інвестиційний актив — учасники криптовалютних бірж (трейдери та інвестори) використовують біткоїни для спекулятивного прибутку внаслідок високої волатильності курсу;
- розрахункова одиниця — є засобом номінування цін на товари й послуги;
- інструмент фінансової незалежності — дає змогу користувачам зберігати й передавати кошти без втручання держав, банків або регуляторів;
- технологічна платформа для експериментів, що є основою для розвитку суміжних технологій, наприклад, Лайтнін Нетвок (англ Lightning Network), мультипідписні гаманці, апаратні рішення тощо.
Переваги та недоліки
Біткоїн сприймають не лише як альтернативу традиційним валютам, а як засіб збереження вартості та інвестицію. Переваги:
- обмежена емісія (21 млн монет);
- незалежність від центральних банків;
- можливість транскордонних переказів без посередників.
Підстави критики:
- волатильність;
- нелегальне використання на чорному ринку;
- надмірне енергоспоживання: майнінг біткоїна споживає стільки само електроенергії, як деякі невеликі країни (2021 дослідники з Кембриджського університету підрахували, що майнери біткоїна споживають більше електрики, ніж Аргентина);
- невизначений правовий статус: у багатьох країнах, як-от Туреччина чи Індія, влада неодноразово змінювала свою політику — від заборон до поступової легалізації, що створює непередбачуваність для компаній.
В Україні
2022 Верховна Рада України ухвалила Закон «Про віртуальні активи», який надає правову основу для діяльності компаній, що працюють із криптовалютою. Український IT-сектор використовує біткоїн як спосіб міжнародних розрахунків, зокрема у фрілансі (див. Фрілансер) та експорті цифрових послуг.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 (див. Російсько-українська війна) українські волонтери збирають гроші на допомогу армії через криптовалюти, зокрема біткоїн.
Україна посідає 6 місце серед 151 країни в Глобальному індексі адаптації криптовалют (2024, оцінка аналітичної компанії «Chainalysis»).
Значення
На початок 2020-х біткоїн залишається провідною криптовалютою за ринковою капіталізацією. Його використовують для інвестування, міжнародних переказів, а також визнають легальним платіжним засобом у деяких країнах. Він вплинув на розвиток фінансових технологій, започаткував нову еру цифрових активів і сприяв появі численних криптовалютних проєктів.
Джерела
- The 2023 Global Crypto Adoption Index: Central & Southern Asia Are Leading the Way in Grassroots Crypto Adoption // Chainalysis. 2023. URL: https://www.chainalysis.com/blog/2023-global-crypto-adoption-index/
- Puell D. ARK’s Price Target For Bitcoin In 2030 // ARK Invest. 2025. URL: https://www.ark-invest.com/articles/valuation-models/arks-bitcoin-price-target-2030
- Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index // University of Cambridge. URL: https://ccaf.io/cbnsi/cbeci
- Fact Sheet: President Donald J. Trump Establishes the Strategic Bitcoin Reserve and U. S. Digital Asset Stockpile // The White House. 2025. URL: https://www.whitehouse.gov/fact-sheets/2025/03/fact-sheet-president-donald-j-trump-establishes-the-strategic-bitcoin-reserve-and-u-s-digital-asset-stockpile/
- Securing Your Wallet // Bitcoin.org. URL: https://bitcoin.org/en/secure-your-wallet
Література
- Nakamoto S. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System // Bitcoin.org. 2008. P. 1–9. URL: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
- Narayanan A., Bonneau J., Felten E. et al. Bitcoin and Cryptocurrency Technologies. Princeton : Princeton University Press, 2016. 336 p.
- Vigna P., Casey M. The Age of Cryptocurrency: How Bitcoin and Digital Money are Challenging the Global Economic Order. New York : St. Martin's Press, 2016. 374 p.
- Tapscott D., Tapscott A. Blockchain Revolution: How the Technology Behind Bitcoin and Other Cryptocurrencies is Changing the World. New York : Portfolio, 2018. 358 p.
- Андрощук Г. Патентування криптовалютних і блокчейн-технологій: стан, тенденції, проблеми регулювання // Теорія і практика інтелектуальної власності. 2023. № 1–2. С. 53–63.
- Що таке біткоїн // Bitcoin Magazine. 2023. URL: https://bitcoinmagazine.ua/guides/1732730433-shcho-take-bitkoyin
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Морозюк Ю. В. Біткоїн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біткоїн (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.06.2025