Біржа

(нім. Börse, фр. bourse — гаманець, біржа, від пізньолат. bursa — шкіряний мішок для грошей, з дав.-гр. βύρσα — шкіра, шкура) — юридична особа, що організує торги, забезпечує функціонування організованого ринку однотипних товарів, цінних паперів, валюти та похідних фінансових інструментів шляхом встановлення правил торгів і допуску учасників.

Історична довідка

Біржі беруть початок від купецьких сходок в італійських містах 13–14 ст., згодом — у торговельних містах інших країн Західної Європи.

В Європі на зміну ярмаркам у 16–17 ст прийшли біржі — організовані та контрольовані державою центри торгівлі гуртової.

У світовій торгівлі 17 ст. значну роль відіграла Амстердамська біржа (Нідерланди), на якій сформовано основні типи біржових операцій. Біржі товарні стали центром гуртової торгівлі, де продають і купують масові однорідні товари за зразками та стандартами (бавовну, цукор, каву, зернові культури, метал, каучук). Найбільші товарні біржі — Чиказька (США) і Ліверпульська (Велика Британія).

Біржі фондові зосереджують переважну частину купівлі та продажу акцій та облігацій підприємств і облігацій державних позик. Великі фондові біржі діють у містах Нью-Йорку (США), Лондоні (Велика Британія), Парижі (Франція).

Характеристика

На біржі укладають угоди щодо біржових товарів, у результаті чого утворюється динаміка ціни під впливом ринкового попиту та пропозиції. Це дозволяє учасникам ринку орієнтуватися та прогнозувати хід торгів.

Залежно від наявності на біржі певних товарів і послуг розрізняють:

біржі валютні;
біржі праці;
товарні;
фондові;
універсальні (багатопрофільні);
ф’ючерсні (або біржі деривативів, де торгують контрактами на поставку товарів чи цінних паперів у майбутньому).

Онлайн-платформи обміну криптоактивів інколи називають «криптобіржами», однак їхній правовий статус відрізняється від класичних біржових інститутів.

Біржа не є стороною в угодах: вона організує торги, здійснює лістинг інструментів (допуск до торгів цінних паперів чи контрактів) і допускає учасників (брокерів, дилерів) до торгів за встановленими правилами. Гарантування виконання зобов’язань здійснюється через кліринг біржовий і центрального контрагента.

Біржі в Україні

На українських землях у складі Російської імперії головними центрами товарно-грошового обігу були ярмарки. Після відміни 1861 кріпосного права із розвитком капіталізму розпочався новий етап становлення ринкових відносин в Україні. Розпочався розвиток добувної та обробної промисловості. У сільському господарстві зростала врожайність зернових і технічних культур. Розвинулася кредитна система, що дало можливість підприємцям скористатися позиками для створення нових підприємств. У цих умовах виникла необхідність у постійних ринках сировини, матеріалів, продукції, цінних паперів і валюти, що сприяло розвитку бірж.

На теренах України біржі виникли в 19 — на початку 20 ст. Найбільші з них — Одеська (заснована 1796), Кременчуцька (заснована 1834), Київська (заснована 1869), Харківська (заснована 1868). Протягом 1905–1914 кількість бірж зросла до 14. Вони були переважно товарними. Певне значення мала торгівля цінними паперами на Одеській, Київській і Харківській біржах.

На Київській біржі відбувалися торги сільськогосподарською сировиною та продуктами (найбільше біржових операцій проводили з цукром та акціями цукрових заводів). 1873–1893 обсяги продажів на Київській біржі зросли до 90 890 тис. карбованців. На початку 20 ст. через неї продавалося понад половина цукру, виробленого в Україні, і не менше третини цукру Російської імперії.

Одеська біржа займалася торгівлею сільськогосподарською сировиною та промисловими виробами, переважно обслуговувала торговий капітал, орієнтований на міжнародну торгівлю.

Біржі на теренах України працювали до початку Першої світової війни. Згодом вони були закриті урядом Російської імперії під приводом боротьби з відпливом капіталу за межі імперії.

На початку 21 ст. в Україні зі зміцненням ринкових відносин біржі відновили діяльність. Проте сучасні українські товарні, товарно-сировинні й агропромислові біржі загалом не стали провідними центрами гуртової торгівлі. 2010 в Україні функціонувало 345 бірж, серед них універсальних, товарно-сировинних і товарних — 294 біржі, нерухомості та агропромислових — по 17, фондових бірж та їхніх філій — 15, а також по одній валютній та спеціалізованій біржі.

01.07.2021 в Україні запроваджено модель «організованих ринків» — набули чинності нова редакція Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (2006) і оновлений Закон України «Про товарні біржі» (1991). Відтоді біржі функціонують у статусі операторів організованих ринків на підставі ліцензій, що надає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. 2021 видано перші ліцензії на організацію торгів (і кліринг) Українській енергетичній біржі, згодом Українській універсальній біржі; надалі ліцензовано інші майданчики (зокрема Українська ресурсна біржа тощо). Станом на 2024 у реєстрі комісії обліковувалися чотири оператори організованих товарних ринків і три оператори організованого ринку капіталу — Позабіржова фондова торговельна система, «Перспектива», «Українська біржа» (у червні 2024 ліцензію останньої анульовано).

Джерела

Про товарні біржі: Закон України № 1956-XII від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 10. Ст. 139. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text
Про ринки капіталу та організовані товарні ринки: Закон України № 3480-ІV від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 31. Ст. 268. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text

Література

Біржа // Словник фінансово-правових термінів / За заг. ред. Л. К. Воронової. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Алерта, 2011. С. 42–44.
Кузьмін О. Є., Юринець О. В., Дубодєлова А. В. та ін. Організація біржової діяльності. Львів : Львівська політехніка, 2013. 240 с.
Мошенський С. З. Фінансові центри України та ринок цінних паперів індустріальної епохи. London : Xlibris, 2014. 453 c.
Павлов К. В., Лялюк А. М., Павлова О. М. та ін. Економіка та організація біржової діяльності. Луцьк : Мажула Ю. М., 2023. 273 с.