Аналіз

Аналіз у медицині

Ана́ліз (грец. ἀνάλυσις — розкладання, розчленовування) — багатозначний термін:

1) Загальнонауковий метод дослідження будь-якого складного об’єкта шляхом виділення його окремих елементів (властивостей, частин, відношень, підсистем, функцій) для подальшого поглибленого вивчення кожного з них. Застосовується в усіх галузях теоретичних і прикладних наук для об’єктів (явищ, процесів, систем) різного типу. Залежно від мети і способу проведення дослідження, виділяють різні типи аналізу (див. Аналіз системний, Аналіз кількісний, Аналіз кластерний, Аналіз функціональний).

2) У філософії, логіці — спосіб мисленнєвого осягнення предмету; логічний прийом, протилежний синтезу (див. Аналіз і синтез). Уможливлює абстрактне розчленування цілісності на множинні частини, складного — на прості компоненти, явища — на окремі події, зміст свідомості — на її основні елементи, поняття — на його ознаки тощо. Акт аналізу називають аналізуванням; спосіб проведення аналізу — аналітичним методом. Традицію аналітичності у філософії також пов'язують з чіткістю й логічністю мислення, доказовістю, аргументованістю (див. Аналітика, Аналітична філософія).

3) Фундаментальний розділ математики (поряд з алгеброю й геометрією), який охоплює теорію нескінченно малих величин, теорію функцій, диференційне та інтегральне числення, диференціальні рівняння та диференціальну геометрію (див. Аналіз математичний).

4) У прикладних галузях науки — застосування спеціалізованих (хімічних, фізичних, фізико-хімічних, мікробіологічних тощо) кількісних і якісних методів для визначення внутрішнього складу і властивостей певної речовини, сполуки.

5) В медицині — метод діагностики захворювань засобами лабораторних досліджень.

6) У широкому розумінні — обмірковування, обмислення, всебічний розгляд певного питання, проблеми.

Література

  1. Філософський енциклопедичний словник / За ред. В. І. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. С. 19–20.
  2. Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования. Киев : Межрегиональная академия управления персоналом, 2004. 216 с.
  3. Білецький І. П., Кузь О. М., Чешко В. Ф. Філософія науки. Харків : Харківський національний економічний університет, 2005. 128 с.
  4. Остапчук М. В., Рибак А. І., Ванюшкін О. С. Методологія та організація наукових досліджень. Одеса : Фенікс, 2014. 376 с.
  5. Каламбет С. В., Іванов С. В., Півняк Ю. В. Методологія наукових досліджень. Дніпропетровськ : Герда, 2015. 192 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Аналіз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналіз (дата звернення: 28.10.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
20.06.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ