Біле духовенство

Бі́ле духове́нство (парафіяльне духовенство) — у православ’ї, греко-католицизмі — неформальна узагальнена назва частини духовенства (нижчої ієрархії), представники якої не складають чернечих обітниць і можуть узяти шлюб. Відрізняють від т. з. чорного духовенства — монахів (ченців), рукопокладених у сан.

До білого духовенства відносять священнослужителів (протопресвітерів — вище ієрейське звання для білого духовенства, а також протоієреїв, ієреїв, протодияконів, дияконів) і церковнослужителів (іподияконів, псаломників). За встановленою традицією, шлюб майбутні священники беруть перед висвятою в диякони. Разом з тим деякі представники білого духовенства за власним рішенням можуть прийняти обітницю целібату. Біле духовенство за чисельністю значно переважає чорне, але посідає в церкві підпорядковане становище, оскільки вищі щаблі ієрархії (архієреї — єпископи, архієпископи, митрополити, патріархи) відкриті винятково для чернецтва.

Розшарування кліру на окремі корпорації в середовищі містян притаманне вже для періоду Давньої Русі. Однак для традиції київського християнства характерна активна участь білого духовенства у житті громад, дотримання принципів соборності. З бігом історії, за часів Речі Посполитої, а особливо Російської імперії, спостерігалося нарощення конфронтації між чорним і білим духовенством, обумовлене фактичною соціальною, церковною, освітньою тощо нерівністю. Водночас саме з сімей білого духовенства сформувалася особлива суспільна верства — духовний стан. Особливості станового статусу білого духовенства в історії України дотепер є предметом полеміки.

У католицизмі обітниця целібату є обов’язковою для всіх рангів духовенства. Проте зберігається розподіл на чернецтво і т. з. мирське (секулярне) духовенство (лат. clerici saeculares) — священників, які не складали чернечих обітниць і не належать до жодного з релігійних орденів, конгрегацій, а діють у миру (у межах дієцезії, до якої прикріплені).

Література

Саган О. Н. Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан. Київ : Світ знань, 2004. 912 с.
Ростиславов Д. И. О православном белом и черном духовенстве в России : в 2 т. Рязань : Александрия, 2011. Т. 1. 656 с.
Резнік О. І. Православне духовенство як соціальний стан українського суспільства другої половини XVII–XVIII cт. // Актуальні проблеми політики. 2013. Вип. 49. С. 293–304.
Мангилева А. В. Белое приходское духовенство Российской империи: от сословия к профессии // Известия Уральского федерального университета. Серия: Гуманитарные науки. 2014. № 3 (130). С. 241–248.
Захарченко Є. Соціально-правове становище родини парафіяльного священика Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. // Історія релігій в Україні : у 2 кн. 2015. Кн. 1. C. 237–242.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Біле духовенство // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біле духовенство (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.12.2021