Буфер

Бу́фер (нім. Puffer, від фр. bouffer — надувати, роздувати) — у загальному розумінні — посередницький елемент або механізм, що згладжує, компенсує, поглинає або тимчасово зберігає надлишкові впливи (енергії, речовини, інформації тощо) з метою підтримання стабільності системи. Багатозначний термін.

1) У техніці — елемент, що поглинає енергію удару або запобігає руйнуванню у разі зіткнення чи аварії, зокрема:

на залізничному транспорті — пружинний або гідравлічний пристрій на лобовій частині вагона чи локомотива, який зменшує силу удару під час зчеплення або гальмування;
в автомобілях — частина системи пасивної безпеки (див. Бампер (пристрій));
у машинобудуванні — обмежувач ходу механізмів, що запобігають перевантаженню (див. Амортизатор).

2) У будівництві — пристрій або технологічний резерв, призначений для забезпечення стабільності будівельних конструкцій шляхом компенсації коливань, спричинених дією сейсмічних, динамічних або вітрових навантажень. Застосовують для поглинання коливань у системах віброізоляції фундаментів, перекриттів, мостів тощо (див. Демпфер). У конструкціях із бетону чи сталі встановлюють еластичні буферні вставки (гума, поліуретан, каучук) для уникнення пошкоджень від термічних деформацій.

3) У хімії — система, здатна підтримувати сталий водневий показник (рН) у розчині додаванням невеликих кількостей кислоти або лугу. Буферний розчин це суміш слабкої кислоти та її солі із сильною основою або слабкої основи та її солі з сильною кислотою, яка протидіє змінам рН. Підтримує сталу реакцію середовища, нейтралізуючи додані йони H+H^+H+ або OH−OH^-OH−, які у реакції з компонентами системи утворюють рівновагу, за якої зміна водневого показника мінімальна.

4) У природоохоронній справі (буфер екологічний) — територія, що відокремлює природоохоронний об’єкт (наприклад, заповідник) від господарських земель для зменшення антропогенного впливу. Слугує для збереження екосистем, біорізноманіття, створення проміжної смуги між охоронними та господарськими територіями.

5) В інформаційних технологіях — пристрій або пам’ять комп’ютерної системи, призначені для накопичення, організації та тимчасового зберігання даних. Див. Буфер (інформаційні технології).

6) П е р е н о с н о — посередницький або стабілізаційний елемент у соціальних, політичних, економічних чи психологічних процесах, що запобігає різким конфліктам, кризам, дестабілізації (наприклад, буфер між урядом і громадянським суспільством — орган або інституція, що послаблює соціальну напругу).

Див. також Буферна зона.

Література

Кисликов В., Лущик В. Будова й експлуатація автомобіля. 8 вид. Київ : Либідь, 2018. 400 с.
Butterfield A., Szymanski J. A Dictionary of Electronics and Electrical Engineering. 5th ed. Oxford : Oxford University Press, 2018. 720 p.
Екологія. Довкілля. Енергозбереження / За ред. О. Ілляш. Полтава : Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2024. 229 с.
Молодід О. Методи відновлення будівельних конструкцій, пошкоджених унаслідок позапроєктних впливів. Київ : Ліра-К, 2025. 156 с.