Будинок Міської думи в Києві

Буди́нок Місько́ї ду́ми в м. Ки́єві — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Україна.

Загальний вигляд. Фото кінця 19 ст.
Головний фасад. Фото 1902–1912
Фрагмент головного фасаду з пам’ятником П. Столипіну. Фото 1914

Історична довідка

Мурований будинок Міської думи (замість старого магістрату на Подолі) збудували 1874–1876 за проектом архітектора О. Шіле на новій головній вулиці міста — Хрещатику (вул. Хрещатик, 18), яку тоді забудовували репрезентативними громадськими будівлями загальноміського значення. Ця частина вулиці на парному боці мала розширення, яке з 1869 отримало найменування Хрещатицької площі (з 1876 — Думська площа, тепер майдан Незалежності). 1876–1880 в цій будівлі тимчасово містилася Київська рисувальна школа. 1900–1901 за проектом архітектора О. Кривошеєва (1859–1916; Росія) над усією будівлею надбудували третій поверх. При цьому загальна пластичність архітектурної композиції дещо втратилася. 1913 перед головним фасадом спорудили пам’ятник П. Столипіну (не збережено). У радянську добу тут функціонували різні установи — Київська міська рада, згодом київські міський і обласний комітети КП(б)У. Під час Другої світової війни перед відступом Червоної армії з Києва будинок був замінований і наприкінці жовтня (за іншими даними — 01.11) 1941 знищений радіокерованим вибухом і пожежею. Руїни розібрали 1944 на початку повоєнної відбудови вулиці, оскільки згідно з концепцією московського архітектора О. Власова (1900–1962; Росія), котрого прислали керувати поновленням м. Києва, на місці колишньої Міської думи мала бути велика головна площа міста. Зараз на цьому місці — майдан Незалежності.

Характеристика

Будинок у плані дугоподібний, з чолом, що виходило на лінію забудови вул. Хрещатик, і бічними крилами, двома дугами, заверненими в тил площі. Двоповерховий, з триповерховою центральною частиною, увінчаною вежею, будинок мав дуже пластичні фасади, вирішені в стилістиці необароко. Архітектор свідомо відійшов від змертвілих догм пізнього класицизму й відповідно до основних засад еклектики (історизму) обрав стилістику, найорганічнішу для архітектурного середовища м. Києва. У пластиці фасадів використано мотиви, властиві київському бароко 18 ст.: пучки колон, розкріповані (див. Кріповка) антаблементи, рустовані (див. Руст) лопатки, розірвані фронтони, пластичні сандрики над вікнами. Над усією композицією домінувала вишуканих форм вежа з годинником, гербом міста та високим шпилем, увінчаним скульптурною постаттю Архистратига Михаїла. Це була ремінісценція архітектурно-художнього устрою старого Будинку магістрату в м. Києві на Подолі. На другому поверсі містилася зала засідань та адміністративні приміщення, а на першому — 19 комерційних приміщень, які Міська дума здавала в оренду підприємцям для влаштування крамниць та об’єктів обслуговування.

Значення

Будинок Міської думи символізував київське міське самоврядування, яке мало давні традиції, чужі й ворожі радянському тоталітарному режиму. Це було однією з неявних причин знищення 1944 символічної будівлі.

Література

  1. Шероцкий К. Киев: Путеводитель. Киев : Издание В. С. Кульженко, 1917. 374 с.
  2. Геврик Т. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва. Нью-Йорк : Український музей, 1987. С. 38-39.
  3. Виноградова М., Кальницький Б. та ін. Міські архітектори Києва: 1799–1999. Київ : Наук.-досл. ін-т теорії і історії архітектури та містобудування, Головкиївархітектура, 1999. 36 с.
  4. Вечерський В. Втрачені обʼєкти архітектурної спадщини України. Київ : Наук.-досл. ін-т теорії і історії архітектури та містобудування, 2002. С. 93-94.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будинок Міської думи в Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будинок Міської думи в Києві (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ