Брахман

Брáхман (брагман; санскр. bráhman, середній рід; ймовірно, від санскр. кореня bṛh — зростати, збільшуватися) — одне з головних понять релігійно-філософської традиції індуїзму, яке означає безособистісну абсолютну реальність, що є сутністю всіх явищ всесвіту.

Зміст

1 Філософський зміст поняття
2 Релігійна персоніфікація
3 Значення
4 Література
5 Автор ВУЕ

Філософський зміст поняття

Вчення про тотожність індивідуальної сутності (атмана) та сутності універсальної (Брахмана), яке оформилось у найдавніших упанішадах, століттями було непохитною істиною багатьох течій індуїстської традиції (хоча способи розуміння цієї тотожності могли дуже різнитися).

Як філософський концепт, має багате смислонаповнення, обумовлене тривалим шляхом його становлення.

У сангітах брахман — священне слово-сила, невід’ємний елемент культу, необхідний богам для підтримання їхніх божественних властивостей та безсмертя. Окрім вказаного значення, в Атхарваведі поняття набуває інших значень: отримує семантику багатопроявної основи всесвіту та універсального творчого начала. При цьому в Атхарваведі нове значення терміна нерідко накладається на старе, а в деяких фрагментах брахманів та араньяк виразно простежується ідея священного слова Вед як універсального начала (ця ідея згодом стане центральною у філософії школи граматиків, для яких Брахман-абсолютне начало є Словом). Назагал у брахманах й араньяках отримує розвиток концепція Брахмана як всесвітньої основи і всезагального творчого начала. Зароджується ідея звільнення від перероджень через пізнання Брахмана.

В упанішадах Брахман і атман — у центрі духовного пошуку, формулюється метафізична доктрина тотожності Брахмана, як єдиної вічної сутності всього, і атмана, сутності індивідуальної. Пізнання тотожності Брахмана й атмана осмислюється як найвища ціль, реалізація якої несе звільнення від перероджень і пов’язаних з ними страждань.

Брахман — центральне поняття різних напрямів веданти, головна розбіжність між якими зумовлена відмінностями у розумінні співвідношення між атманом та Брахманом, а також філософської школи граматиків.

Релігійна персоніфікація

Ще у ведійських упанішадах поруч з безособистісним Брáхманом (середній рід) виступає його персоніфікація (Брахмáн, чоловічий рід) — особистий Бог, що є творцем світу (див. Ішвара). Ця персоніфікація розвивається в образ бога Брахми (називний відмінок слова «Брахмáн») індуїстського пантеону (див. Тримурті).

Значення

Питання співвідношення атмана й Брахмана від часів брахманізму дотепер перебуває у центрі духовно-інтелектуальних пошуків індійських мислителів. Ці пошуки мають численні паралелі в ученнях Сходу й Заходу.

Література

Gonda J. Notes on Brahman. Utrecht : J. L. Beyers, 1950. 89 p.
Thieme P. Bráhman // Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. 1952. Bd. 102. No. 1. P. 91–129.
Топоров В. Н. О Брахмане. К истокам концепции // Проблемы истории языков u культуры народов Индии. Сборник статей памяти В. С. Воробьёва-Десятовского / Ред.: Г. А. Зограф, В. Н. Топоров. Москва : Наука, 1974. С. 20–74.
Brereton J. Bráhman, Brahmán, and Sacriﬁcer // The Vedas: Texts, Language and Ritual / Ed. by A. Griffiths & J. E. M. Houben. Groningen : Egbert Forsten, 2004. P. 325–344.
Hirst J. S. Ātman and Brahman in the Principal Upaniṣads // The Upaniṣads. A Complete Guide / Ed. by S. Cohen. Abingdon; New York : Routledge, 2017. P. 107–120.
Uskokov A. Brahman // Springer. 2018. URL: https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-94-024-1036-5_341-1
Hinduism and Tribal Religions / Ed. by P. Jain, R. Sherma, M. Khanna et al. Dordrecht : Springer, 2021. 1000 p.