Богоподібність

Богоподі́бність — у християнській антропології — 1) концепт, що виражає ідею створення людини Богом за Своїм «образом і подобою»; 2) богословське й релігійно-філософське поняття на позначення найглибшого сенсу і мети людського буття — уподібнення Богові, а також процесуальний і фактичний виміри її досягнення.

Біблійні засади

Ідея Богоподібності в християнській антропології уґрунтована на біблійній оповіді про створення людини. Книга Буття вказує на особливий спосіб творіння людини та її унікальний зв’язок із Творцем: «Нарешті сказав Бог: Створімо людину за Нашим образом й за Нашою подобою, та нехай люди панують над рибами морськими, птахами небесними, худобою, і над усією землею, та над усіма плазунами, що повзають по землі. І створив Бог людину за Своєю подобою, — за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою» (Бут. 1:26-27). Проте первісна богоподібність була зруйнована гріхопадінням.

Біблійне вчення про людину як єдину з істот, створену «за образом і подобою» Божою стало підставою для висновувань про те, що кожна людина певною мірою відображає Божественні досконалості, у чому й полягає її богообразність. Богоподібність тлумачиться як шлях розкриття людиною в собі рис образу Божого завдяки розвитку чеснот і боротьбі з гріхом і пристрастями.

На основі священного для християнства тексту були сформульовані богословські принципи тлумачення природи і сутності людини. Вчення про людину як творіння, образ і подобу Божу стало наріжним каменем як східного, так і західного богослов’я.

У святоотцівській літературі

Ідея обоження, присутня у Старому Завіті та грецькій філософії, отримує подальший розвиток у святоотцівській літературі (один із перших взірців таких міркувань подає Діонісій Ареопагіт), де набуває значення перетворення («преображення») людської природи й особистості під дією Божественної благодаті (напр., у Василія Великого, Івана Дамаскина, Григорія Палами). Тим людина, хоч і не змінює свій онтологічний статус (тобто не стає Богом «по суті», «по природі»), але поступово уподібнюється Богові (стає Богом «по благодаті»). Поряд із терміном «обоження» вживаються й інші: «усиновлення Богу», «уподібнення Богу», «богоподібність», «єднання з Богом», «долучення Христу», «становлення у Христі», «теозис» тощо.

Особливий внесок у вчення про богоподібність людини, «сходження до Бога» доклали аскетико-містичні традиції ісихазму, для яких спасіння можливе тільки через обоження. Останнє розуміється як поступове преображення не тільки душі, а й тіла. Так, виняткова роль у розкритті сакрального значення людської тілесності, можливостей її поступу в богоуподібненні належить Григорію Паламі. Це стосується як ідеї наслідування християнськими мучениками Христових мук і смерті, так і досвіду психосоматичного переживання містичного спілкування з Богом.

Теологічні й релігійно-філософські концепції

Теологічні концепції богоподібності сповнені протиріч. Разом із характеристиками, які освячують тілесність і різноманітні сфери активності людини, подані й такі, що стосуються винятково духовної сфери, ігнорують тілесні потреби і мирську діяльність. Поряд з ідеєю креаціонізму та, відповідно, перебування людини під владою Бога, у підпорядкуванні Божому промислу, йдеться про статус людини як особливого творіння, зі свободою волі, владою і відповідальністю за світ. Ідеї унікальності та обраності людини як творіння мало кореспондують із закликами до умалення й самоприниження тощо.

Разом з тим ідея богоподібності легітимізує антропоморфні риси образу Бога. На аналогії від людини до Бога заснований метод богопізнання в богослов'ї (наприклад, у Аврелія Августина).

Назагал для теологічних концепції притаманне розуміння богоподібності як переважання духовної природи людини над фізичною «грубою плоттю». Проте, висновується, що природа людини як така, будучи тільки тінню надприродного Творця, не може бути осягнута з самої себе, але у своїй потаємній суті відкривається людині Богом. Християнська антропологія тлумачить досягнення єдності з Богом, теозис як найвищу мету і сенс людського існування, аксіологічну наповненість життя, єдиний з можливих шляхів, що здатен повернути людину до її первісного «негріховного» стану. Такий шлях реалізується в Церкві. Доктрина богоподібності втілюється, зокрема, у проповіді наслідування Христу; святість розуміється як гранична форма втілення єдності з Богом.

Як богослов’я, так і християноцентрична філософія зосереджують особливу увагу на унікальних можливостях людини перевершувати обмеженість сотвореного буття, зростати, перетворюватися, удосконалюватися, долати онтологічну віддаленість між нею і Богом; а також на розрізненні між внутрішньою сутністю людини та її виявом назовні, творчими, пізнавальними, духовними потенціями.

Прикладом впливової філософської ідеї щодо безмежного поступу людини в богоуподібненні, вдоконалення у вічності є концепт Боголюдства.

Джерело

Біблія. Сучасний переклад з давньогрецької та давньоєврейської мов / Пер. Р. Турконяка. Київ : Українське біблійне товариство, 2020. 1172 с.

Література

  1. Meyendorff J. Le Christ dans la Theologie Byzantine. Paris : Cerf, 1969. 300 p.
  2. Лосский В. Н. Догматическое богословие. Москва : Центр «СЭИ», 1991. 50 с.
  3. Bartos E. Deification in Eastern Orthodox Theology: An Evaluation and Critique of the Theology of Dumitru Stăniloae. Carlisle : Paternoster Press, 1999. 370 p.
  4. Гридковець Л. М. Соціальна модель богоподібності особистості в християнській парадигмі // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. 2012. № 3. С. 32–35.
  5. Смолина А. Н. Исихастская идея обожения и ее репрезентация в духовном эпистолярии русского православного монашества ХХ века // Научный диалог. 2019. Вып. 5. С. 139–153.
  6. Жуковський В. Богообразність і богоподібність людини й ангелів у богослов’ї Григорія Палами // Наукові записки УКУ. Серія: Богослов’я. 2020. Вип. 7. С. 381–406. URL: 22_zhukovskyy_381-406ed.pdf (ucu.edu.ua)

Автор ВУЕ

В. Е. Туренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Богоподібність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богоподібність (дата звернення: 18.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.10.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ