Антропоморфізм

Ікона Андрія Рубльова «Трійця Старозавітна», 1411

Антропоморфі́зм (від антропо… і грец. μορφή — форма) — перенесення ознак і властивостей людини на тварин, рослини, предмети тощо.

У політеїстичних системах

Антропоморфізм — одна з перших ознак самоідентифікації людини в процесі виділення її зі світу природи, початок «олюднення» фізичного та метафізичного світу. Є характерною ознакою розвитку міфологічної й релігійної свідомості (свідченням чого є еволюція від безформної брили каменю, що був об’єктом вклоніння первісних племен, до антропоморфної статуї божества). Політеїстичні божества набували не лише людських форм, а й вигляду тварин, рослин, небесних світил і навіть стихій; причому це сприймалося як буквальне, тілесне втілення божественного, сакрального.

Спільна для всіх релігій тенденція до антропоморфізації набула максимального розвитку в грецькому політеїзмі: античні боги наділені зовнішністю, рисами характеру, якостями людей. Антропоморфізм був характерною рисою германо-скандинавської, праслов’янської, індуїстської тощо традицій.

Поряд із тим, античні філософи (напр., Ксенофан Колофонський) заперечували уподібнення богів людям. Пізніше грецькі мислителі вважали, що люди — це смертні боги (рання форма гуманізму), а Бога розглядали як чисте, абсолютне буття у метафізичному сенсі.

У монотеїстичних системах

Певна антропоморфізація Бога відбулася і в монотеїстичних системах авраамічної традиції. Так, Господь — «муж війни», говорить «уста до уст»; йому приписані й такі людські якості та почуття як втома, ревнощі, жалість, навіть розчарування у власних діях. Останнє тлумачиться теологами як об’явлення Бога людині про Себе доступною їй мовою; спосіб вираження нераціонального аспекту релігійного досвіду в раціональних термінах.

Характерно, що «людські» характеристики Бога Ізраїлю завжди були патетично піднесені й часто сентиментально забарвлені, натомість божества близькосхідних сусідів ізраїльтян були наділені переважно відразливими та страхітливими рисами (багатоголовість, багаторукість, звірячі ікла, пазурі тощо). Уявлення про непізнаванного біблійного Бога від початку виходили поза межі антропоморфізму (який був виключно перехідним, «прикладним» моментом богопізнання): існуючий у позаматеріальному бутті Бог не мислився зафіксованим у тілесній формі, хоча іноді поставав і як древній днями Старець, хмара, поривання вітру тощо.

Християнський теїзм завжди виражався в антропоморфістських означеннях, що незмінно було персоніфікацією, тобто відвертою і свідомою літературною умовністю. Ставлення до Бога винятково як до Абсолюту, Таємниці, Великого Невідомого створювало ризик поклоніння чомусь безособовому, неживому, бездушному. Уявляючи Бога «особою», з якою можна мати близькі стосунки, віряни зверталися до Нього на «Ти». Вірянин вдавався до антропоморфізму вже у ставленні до Бога як свого Отця (хоч одночасно усвідомлював і неможливість абсолютного й повного розуміння образу, помислів і думок Бога).

У християнстві сутність Ісуса Христа як боголюдини визначена єдністю двох природ — як «сина Божого» і «сина людського». Він — «син Авраама і Давида» (тобто нащадок патріаршої й царської ліній) і водночас Божественний Логос — духовна першооснова, Боже Слово і особа Трійці. Догмат про сполучення в одній іпостасі «єства» божественного та «єства» людського викликав гострі суперечки на Вселенських Соборах.

Література

  1. Insole C. J. Anthropomorphism and the Apophatic God // Modern Theology. 2001. Vol. 17. № 4. P. 475–483.
  2. Титова Т. А. Антропоморфизм как форма познания мира // Ученые записки Казанского университета. Серия: Гуманитарные науки. 2010. Т. 152. № 1. С. 172–179.
  3. Матвейчев О. А. Происхождение антропоморфизма греческой религии // Научный ежегодник Института философии и права Уральского отделения Российской академии наук. 2013. Т. 13. № 4. С. 32–41.
  4. Горевой Д. А. «Антропоморфизм» как источник возникновения религиозных представлений: история и современность // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 1: Богословие. Философия. 2015. № 5 (61). С. 75–90.

Автор ВУЕ

П. Л. Яроцький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Антропоморфізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропоморфізм (дата звернення: 3.06.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.05.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ