Безпека політична

Безпе́ка політи́чна — стан захищеності національних інтересів у політичній сфері; сукупність інституцій і заходів, які гарантують статус повноцінного політичного суб’єкта для національної спільноти, її членів, державі, органам місцевого самоврядування, політичним партіям, іншим добровільним політичним формуванням.

Характеристика

Об’єкти безпеки політичної є також її основними суб’єктами. Система безпеки політичної покликана створити належні умови для ефективного функціонування конституційного політичного ладу, політичної системи суспільства, політичного режиму, парламентської більшості, політичної опозиції, партійної та виборчої систем, захищеності політичних прав і свобод громадян, підтримання реального народовладдя та конструктивних міжнародних відносин.

Індикатори безпеки

Основні індикатори безпеки політичної:

  • наявність правових гарантій реалізації політичних прав і свобод громадян;
  • чесні змагальні вибори;
  • свобода діяльності опозиційних сил;
  • гласність у роботі органів публічної влади й управління;
  • відповідальність влади перед народом;
  • довіра і добровільна підтримка влади більшістю суспільства;
  • результативна боротьба з політичною корупцією;
  • висока моральність і патріотизм державних службовців;
  • національна гідність та гордість громадян;
  • консолідованість нації;
  • адекватність політичних рішень національним інтересам;
  • зростання політичного авторитету держави у світовому співтоваристві.

Загрози внутрішній та зовнішній безпеці України

У системі безпеки політичної, залежно від місця розташування загроз та шляхів їхньої мінімізації, виокремлюють її внутрішню та зовнішню складові. Головні виклики та загрози внутрішній безпеці політичній України:

  • політична корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування;
  • нерозмежованість влади й бізнесу;
  • засилля олігархії в політичній сфері;
  • відчуження народу від влади;
  • низький професійний рівень державних службовців, попри високу оплата їхньої праці;
  • використання маніпулятивних технологій у політичній сфері;
  • популізм владних структур та опозиційних сил;
  • регіональний політичний та етнічний сепаратизм;
  • відсутність належної боротьби з відкритими та латентними ворогами української нації;
  • низький рівень політичної відповідальності державних діячів та партійних формувань;
  • некритичність в оцінці кандидатів на виборні посади;
  • несформованість демократичної політичної культури;
  • нерозвиненість і пасивність громадянського суспільства.

Зовнішній безпеці політичній України загрожують такі чинники:

  • агресивна політика Росії, її намагання силоміць відновити союз колишніх радянських республік;
  • незахищеність інформаційного простору України та відсутність надійного кордону на Сході та Півночі держави;
  • територіальні претензії до України з боку окремих сусідніх країн;
  • відсутність належного реагування на посягання на територіальну цілісність держави та прояви сепаратизму;
  • регіональні та локальні війни поблизу кордонів України;
  • недостатньо активна та наполеглива зовнішня політика держави, зокрема щодо використання безпекових угод та співпраці з міжнародними організаціями (особливо НАТО);
  • низький рівень економічної та гуманітарної співпраці з країнами Європи й іншими частинами світу.

Джерела

  • Про засади внутрішньої та зовнішньої політики: Закон України № 2411-VI від 01 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. 2010. № 40. С. 527. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text
  • Про національну безпеку України: Закон України № 2469-VIII від 21 червня 2018 р. // Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. С. 241. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text

Література

  1. Кремень В. Г., Бінько І. Ф., Головащенко С. І. Політична безпека України: концептуальні засади та система забезпечення. Київ : Міжрегіональна академія управління персоналом, 1998. 92 с.
  2. Косілова О. І. Політична безпека в системі національної безпеки України // Правова інформатика. 2011. № 1 (29). С. 72–78.
  3. Циганов В. В. Політична безпека і безпечна політика: Складові, ознаки, стан, тенденції. Київ : Ніка-Центр, 2006. 112 с.
  4. Приходько Х. В. Політична безпека України: конституційно-правовий аспект // Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 1. С. 36–40.
  5. Орел М. Г. Теоретичні основи державного управління у сфері політичної безпеки. Київ : Поліграф плюс, 2019. 319 с.

Автор ВУЕ

О. М. Рудакевич

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Рудакевич О. М. Безпека політична // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безпека політична (дата звернення: 15.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.08.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ