Вибори

Ви́бори — процедура формування державних або самоврядних органів влади, наділення повноваженнями посадових осіб, яка здійснюється шляхом голосування виборців за умовою, що на кожний мандат можуть претендувати у встановленому законом порядку два й більше кандидатів.

Загальні відомості

Політичні вибори відповідають республіканському типові організації влади. Вибори є не самим тільки вибором («choice»), головним у них є обрання («election»), делегування повноважень, наділення владою, визнання вищого авторитету за ватажком, лідером, посадовою особою тощо.

Вибори політичні є цивілізованою, правовою формою завоювання й оновлення влади, приведення її структур і змісту діяльності до вимог життя. Вони становлять демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на визначений строк, процедуру призначення посадових осіб через вільне волевиявлення правоздатних громадян, через голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур.

Історична довідка

Вибори є розповсюдженою формою безпосередньої демократії. Термін «вибори політичні» вживали ще в 19 ст. для позначення відповідних процедур, пов’язаних із формуванням парламенту (нижньої палати) і заміщення посади президента.

Практика проведення виборів стала знаряддям політичної боротьби у 20 ст., нині набула широкого поширення в світі. Саме за допомогою виборів у більшості держав світу формуються органи публічної влади — президент, парламент, органи місцевого самоврядування. Використання політичних виборів дозволяє відокремити такі процедури від виборчих процедур, що застосовуються в «недержавних» сферах суспільного буття (вибори у структурі громадських об’єднань, юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності тощо).

Характеристика

За характером і роллю в політичному житті вибори бувають:

  • конкурентними (альтернативними);
  • псевдоконкурентними;
  • фальсифікованими.

Останні два типи виборів притаманні недемократичним, тоталітарним і здебільшого авторитарним режимам політичним. Вони характеризуються відсутністю альтернативності, що практично може виражатися або в безальтернативності виборів або в наявності кількох (зазвичай 2–3-х) технічних кандидатів. Конкурентні (альтернативні) вибори притаманні демократичним державам і характеризуються реальною можливістю здійснювати вибір між двома й більше кандидатами на заміщення мандата представницького органу влади чи виборної посади.

Вибори виконують соціальні функції:

  • легітимізація публічної влади (саме через вибори народ як джерело влади визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на здійснення своїх суверенних прав на певний період часу);
  • формалізація громадянського впливу на діяльність уряду, що виражається в здатності виборців впливати на поведінку правлячої еліти;
  • узгодження різноманітних політичних інтересів;
  • каналізування втручання народних мас в управлінські й політичні процеси, оскільки вибори політичні обмежують частоту й масштаб участі громадян у політиці;
  • обмеження інтенсивності масової політичної діяльності;
  • селекція політичних лідерів і державних діячів.

Класифікація

Вибори класифікують за критеріями:

1) за розподілом влади — на вибори до законодавчих, виконавчих і судових органів влади;

2) за територіальним представництвом — на вибори до державних (загальнонаціональних, федеральних) органів влади (президент, парламент); до регіональних органів влади (губернатори, земельні, крайові, обласні, кантональні та інші представницькі органи влади); до місцевих (муніципальних) органів влади і самоврядування (бургомістри, мери, глави адміністрацій, депутати зборів, дум, рад тощо); до міждержавних органів (депутати Європарламенту);

3) за кількістю рівнів — на однорівневі й багаторівневі;

4) за системою вотування (голосування) — на

  • вибори альтернативного вотування;
  • кумулятивного вотування;
  • лімітованого вотування;
  • рейтингового вотування (система плампінг, пойнтсистема, система преференцій за методом «голосу, що передається»);

5) за кількістю турів — на

  • однотурові (в один раунд);
  • багатотурові (двох , трьох-, чотиритурові, з повторним голосуванням);

6) за безпосередністю голосування — на

  • прямі (безпосередні);
  • опосередковані (непрямі, історично непрямі вибори передували прямим; багатоступеневі);

7) за масштабом проведення — на

  • загальні (уможливлюють участь у відповідному голосуванні всього виборчого корпусу);
  • локальні (часткові) (участь у виборах бере певна частина виборчого корпусу);
  • проміжні вибори проводяться у встановлений час у зв’язку з передбачених конституцією або законом обранням визначеної частини (періодичним частковим оновленням) складу представницького органу влади);
  • додаткові вибори проводяться для заповнення спонтанно виниклих із різних причин окремих вакансій у складі представницького органу;

8) за терміном проведення —

  • на чергові (проводяться в зв’язку із закінченням строку повноважень виборного органу);
  • позачергові (дострокові; проводяться внаслідок дострокового припинення виборним органом його діяльності — дострокового розпуску парламенту, відставки, неможливості виконання обов’язків за станом здоров’я, смерті президента країни);
  • нові (додаткові, перевибори; проводяться для поповнення представницького органу, якщо з його складу вибув один чи кілька депутатів);
  • повторні (повторне голосування; голосування виборців у разі, коли чергові або позачергові вибори окремих членів представницького органу влади чи виборної посадової особи визнані недійсними).

Політичні вибори не зводяться до самого лише голосування, це масова кампанія виборча, широкий спектр заходів і процедур формування керівних органів у державі. Головними серед них є:

  • призначення виборів та визначення дати їх проведення;
  • визначення виборчих округів і виборчих дільниць;
  • утворення виборчих комісій (центральної, окружних, територіальних, дільничних);
  • складання списків виборців; висування та реєстрація кандидатів; проведення передвиборної агітації;
  • голосування;
  • підрахунок голосів виборців;
  • оприлюднення результатів голосування;
  • проведення в разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.

Література

  1. Рябов С. Г. Вибори // Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : Генеза, 2004. С. 70–71.
  2. Шведа Ю. Вибори та виборчі системи. Європейські стандарти та досвід для утвердження демократії в Україні. Львів : [б. в.], 2010. 462 с.
  3. Шаповал В. Вибори // Політична енциклопедія / Гол. Ред. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 96–97.
  4. Кривошеїн В. Вибори політичні // Денисенко В. М., Сорба О. М., Угрин Л. Я. та ін. Політологія. Львів : Новий Світ — 2000, 2014. С. 62–63.
  5. Шведа Ю. Р. Вибори від А до Я. Львів : Астролябія, 2015. 384 с.

Автор ВУЕ

Б. Л. Дем’яненко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Дем’яненко Б. Л. Вибори // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вибори (дата звернення: 23.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
29.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ