Африканський слон

Слон лісовий (Loxodonta africana), самець
Слон лісовий (Loxodonta africana), самиця
Африканський слон саванний (Loxodonta cyclotis), самець
Африканський слон саванний (Loxodonta cyclotis), самиця

Африка́нський слон (Loxodonta) — рід хоботних ссавців родини слонових (Elephantidae).

Таксономія і характеристика

За результатами аналізу ДНК до складу роду входить 2 види: африканський слон лісовий (Loxodonta cyclotis), який населяє тропічні й прилеглі до них ліси, та африканський слон саванний (Loxodonta africana), — мешкає на територіях з лісовою, трав’яною, водно-болотною, пустельною рослинністю. Фахівцями з Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), які вивчають африканських слонів, досі обговорюються питання систематики на видовому рівні, зокрема можливість виділення третього виду — західноафриканського слона.

Це найбільші живі наземні тварини. Дорослі самиці досягають маси 900–3500 кг; висоти в холці — 1,6–3,4 м. Маса дорослих самців становить 1200–6300 кг, висота в холці — 1,7–4,0 м. Шкіра зморшкувата, сіра, з малою кількістю шерсті. Бивні є модифікованими різцями й використовуються під час боїв, для маркування й копання. Мускулистий хобот є подовженням носа, слугує для нюху, дихання й різноманітних маніпуляцій, подібно до верхніх кінцівок людини. Віяльні рухи великими вухами допомагають регулювати температуру тіла, оскільки у цих тварин мало потових залоз. Їхні ноги чутливі, сприйнятливі до вібрацій землі, а великі ступні й товсті жирові подушечки на них діють, як амортизатори.

Спосіб життя

Африканські слони рухаються переважно повільно: зі швидкістю 6 км/год, але під час бігу можуть досягати швидкості до 24 км/год. Сезонні міграції на кілька сотень кілометрів відбувалися в минулому. Тепер тварини здебільшого обмежені у пересуванні захищеними територіями, тому рухаються менше.

Самиці ведуть соціальний спосіб життя: вони живуть у матріархальних сімейних групах. Такі групи складаються з самиць і молодняку, чисельністю від кількох до 70 членів. Самці живуть поодинці або також об’єднуються у малочисельні групи з кількома іншими самцями.

Визначеного періоду розмноження немає. Вагітність триває приблизно 22 місяці, але залежить від чинників навколишнього середовища. Зазвичай народжується одне дитинча, дуже рідко — два. Потомство повністю залежить від материнського молока протягом перших 4 місяців; загалом вигодовування триває до трьох років. Повністю незалежним потомство стає у віці приблизно 8 років. У природних умовах слони зазвичай досягають статевої зрілості у період від 11 до 14 років. Тривалість життя цих тварин у дикій природі в середньому становить 60–70 років.

Географічне поширення

Африканський слон поширений на південь від Сахари. Тварини займають різноманітні середовища проживання та періодично мігрують між ними у пошуках багатшої поживи та води. Африканські слони — рослиноїдні тварини, які живляться зеленими частинами рослин (стеблами, листям), плодами, коренями, гілками й корою дерев.

Африканський слон є важливим розповсюджувачем насіння завдяки споживанню плодів. Шляхом впливу на рослинний покрив ці тварини сприяють біорізноманіттю, оскільки сприяють формуванню різних середовищ проживання.

Основною загрозою для африканських слонів є людина. Молоді слони, які відбилися від групи, можуть стати жертвами левів (Panthera leo), гієнових (Hyaenidae) чи нільських крокодилів (Crocodylus niloticus).

Охорона

Згідно з критеріями МСОП, африканський слон має статус «вразливий». Чисельність тварин зменшується й ареал стає все більш фрагментованим. Головними причинами цього є браконьєрство задля добування слонової кістки та м’яса, втрата і фрагментація природного середовища проживання унаслідок антропогенного трансформації (сільськогосподарського освоєння земель, урбанізації тощо).

Африканський слон охороняється в різних країнах на території ареалу. Більшість великих популяцій трапляються саме в заповідних зонах.

Додатково

Назва роду походить від грец. λοξός — «косий», ὀδούς — «зуб». З 2012 на пропозицію кінорежисерки П. Сімс і Фонду реінтродукції слонів 12 серпня відзначається Міжнародний день слонів, присвячений ідеї збереження й захисту цих тварин у світі.

Література

  1. Laursen L., Bekoff M. Loxodonta Africana // Mammalian Species. 1978. № 92. P. 1–8.
  2. Blanc J. Loxodonta africana // The IUCN Red List of Threatened Species. 2008. URL: https://www.iucnredlist.org/species/12392/3339343
  3. Connor T. Loxodonta cyclotis. African Forest Elephant // Animal Diversity Web. 2009. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Loxodonta_cyclotis/
  4. Kingdon J. The Kingdon Field Guide to African Mammals. 2nd ed. Princeton : Princeton University Press, 2015. 544 p.
  5. Howard M. Loxodonta africana. African Bush Elephant // Animal Diversity Web. 2017. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Loxodonta_africana/
  6. Nowak R. M. Walker's Mammals of the World: Monotremes, Marsupials, Afrotherians, Xenarthrans, and Sundatherians. Baltimore : Johns Hopkins University press, 2018. 784 p.

Автор ВУЕ

С. В. Харчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харчук С. В. Африканський слон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Африканський слон (дата звернення: 27.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ