Бивні

Би́вні — дуже розвинені зуби у деяких видів ссавців, що виступають далеко за межі рота. Слово бивень походить від «бити», яке має праслов’янське, а далі й індоєвропейське походження.

Зміст

1 Характеристика
2 Функції
3 Використання
4 Література
5 Автор

Характеристика

Бивнями можуть бути різці (слон, мамут, багато викопних хоботних) або ікла (морж, бабіруса, бородавочник, кабарга, нарвал та ін.). Бивні здебільшого парні, вигнуті, мають гладеньку поверхню, ростуть постійно. Винятком є бивень нарвала — прямий, поодинокий, спіральний.

Функції

У різних видів тварин бивні виконують різні функції. Найпоширенішим призначенням бивнів є використання їх як соціальних проявів домінування (особливо серед самців) або для захисту від нападників.

Функції бивня нарвала були предметом тривалих дискусій учених. Найімовірніше, що бивні цих морських ссавців є вторинною статевою ознакою (подібно до рогів оленя).

У слонів та інших викопних хоботних бивні є знаряддям для викопування чи повалення дерев, а також використовуються під час бійок. Бородавочники й бабіруси також використовують бивні в турнірах між самцями та для добування їжі (підземних частин рослин: кореневищ, цибулин, бульб).

За допомогою бивнів моржі вибираються на поверхню льоду з води та демонструють їх іншим самцям як прояв домінування.

Використання

З бивнів слонів добували так звану «слонову кістку». Зі слонової кістки африканського слона саванного (Loxodonta africana), азійського слона (Elephas maximus) виготовляли декоративні вироби, що є традиційним ремеслом для багатьох культур африканського й азійського населення. Браконьєрство заради слонової кістки та м'яса диких тварин є серйозною загрозою для всіх видів слонів. Історично попит на слонову кістку був високим у Європі, США та Азії (її використовували для виготовлення сувенірів, клавіш фортепіано, оздобленні меблів тощо). Попит на слонову кістку в 1970-х і 1980-х спричинив браконьєрство небувалих масштабів, що зумовило скорочення популяції слонів у Африці й Азії.

Література

Creel E. Phacochoerus africanus // Animal Diversity Web. 2005. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Phacochoerus_africanus/
Winkelstern I. Phacochoerus aethiopicus // Animal Diversity Web. 2009. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Phacochoerus_aethiopicus/
Simon V. A. Adaptations in the Animal Kingdom. Bloomington : Xlibris, 2010. 107 р.
Kelley T. C., Stewart R. E., Yurkowski D. J. et al. Mating Ecology of Beluga (Delphinapterus leucas) and Narwhal (Monodon monoceros) as Estimated by Reproductive Tract Metrics // Marine Mammal Science. 2014. № 31 (2). P. 479–500.
Williams C., Tiwari S., Goswami V. et al. Asian Elephant. Elephas maximus // The IUCN Red List of Threatened Species. 2020. URL: https://www.iucnredlist.org/species/7140/45818198
Gobush K., Edwards C., Balfour D. et al. African Savanna Elephant. Loxodonta africana // The IUCN Red List of Threatened Species. 2022. URL: https://www.iucnredlist.org/species/181008073/223031019