Бивні

Би́вні — дуже розвинені зуби у деяких видів ссавців, що виступають далеко за межі рота. Слово бивень походить від «бити», яке має праслов’янське, а далі й індоєвропейське походження.

Характеристика

Бивнями можуть бути різці (слон, мамут, багато викопних хоботних) або ікла (морж, бабіруса, бородавочник, кабарга, нарвал та ін.). Бивні здебільшого парні, вигнуті, мають гладеньку поверхню, ростуть постійно. Винятком є бивень нарвала — прямий, поодинокий, спіральний.

Функції

У різних видів тварин бивні виконують різні функції. Найпоширенішим призначенням бивнів є використання їх як соціальних проявів домінування (особливо серед самців) або для захисту від нападників.

Функції бивня нарвала були предметом тривалих дискусій учених. Найімовірніше, що бивні цих морських ссавців є вторинною статевою ознакою (подібно до рогів оленя).

У слонів та інших викопних хоботних бивні є знаряддям для викопування чи повалення дерев, а також використовуються під час бійок. Бородавочники й бабіруси також використовують бивні в турнірах між самцями та для добування їжі (підземних частин рослин: кореневищ, цибулин, бульб).

За допомогою бивнів моржі вибираються на поверхню льоду з води та демонструють їх іншим самцям як прояв домінування.

Використання

З бивнів слонів добували так звану «слонову кістку». Зі слонової кістки африканського слона саванного (Loxodonta africana), азійського слона (Elephas maximus) виготовляли декоративні вироби, що є традиційним ремеслом для багатьох культур африканського й азійського населення. Браконьєрство заради слонової кістки та м'яса диких тварин є серйозною загрозою для всіх видів слонів. Історично попит на слонову кістку був високим у Європі, США та Азії (її використовували для виготовлення сувенірів, клавіш фортепіано, оздобленні меблів тощо). Попит на слонову кістку в 1970-х і 1980-х спричинив браконьєрство небувалих масштабів, що зумовило скорочення популяції слонів у Африці й Азії.

Література

  1. Creel E. Phacochoerus africanus // Animal Diversity Web. 2005. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Phacochoerus_africanus/
  2. Winkelstern I. Phacochoerus aethiopicus // Animal Diversity Web. 2009. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Phacochoerus_aethiopicus/
  3. Simon V. A. Adaptations in the Animal Kingdom. Bloomington : Xlibris, 2010. 107 р.
  4. Kelley T. C., Stewart R. E., Yurkowski D. J. et al. Mating Ecology of Beluga (Delphinapterus leucas) and Narwhal (Monodon monoceros) as Estimated by Reproductive Tract Metrics // Marine Mammal Science. 2014. № 31 (2). P. 479–500.
  5. Williams C., Tiwari S., Goswami V. et al. Asian Elephant. Elephas maximus // The IUCN Red List of Threatened Species. 2020. URL: https://www.iucnredlist.org/species/7140/45818198
  6. Gobush K., Edwards C., Balfour D. et al. African Savanna Elephant. Loxodonta africana // The IUCN Red List of Threatened Species. 2022. URL: https://www.iucnredlist.org/species/181008073/223031019

Автор

С. В. Харчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харчук С. В. Бивні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бивні (дата звернення: 10.10.2026).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.06.2024



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶