Антарктична біогеографічна область

Антарктична біогеографічна область. Щучник антарктичний

Антаркти́чна біогеографі́чна о́бласть — частина поверхні (суходолу й акваторії) Землі, що охоплює Антарктиду й острови південних секторів Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

Характеристика

Антарктична біогеографічна область включає природні зони полярних пустель і субантарктичної тундри (на Південних Шетландських, Південних Оркнейських, Південних Сандвічевих островах, острові Кергелені, островах Херд і Макдональд тощо). Деякі схеми біогеографічного районування відносять до Антарктичної біогеографічної області також Фолклендські острови та південь острова Вогняна Земля.

За флористичним районуванням (див. Географія ботанічна) Антарктична біогеографічна область відповідає Голантарктичному царству, у складі якого, крім холодних і помірних зон південної півкулі, ще й субтропічні (зокрема, неотропічні частини Чилійсько-Патагонської області). Найбідніша за фіторізноманіттям Антарктичної біогеографічної області — флора Антарктиди. У суворих кліматичних умовах материка зростають 2 види судинних рослин: щучник антарктичний (Deschampsia antarctica) та колобантус антарктичний (Colobanthus quitensis), а також мохи й лишайники, виключно в так званих антарктичних оазах. На субантарктичних островах панує холодний, помірно-вологий клімат, з постійними сильними вітрами. Рослинність островів тундрова, представлена переважно мохами (понад 60 видів) і лишайниками (понад 120 видів), із судинних рослин: щучник антарктичний, тонконоги (Poa foliosa, Poa flabellata), на о. Кергелен зростають ендеміки азорелла (Azorella selago) та кергеленська капуста (Pringlea antiscorbutica). Загалом флора Антарктичної біогеографічної області характеризується високим ендемізмом. Попри територіальну віддаленість островів, вони пов’язані тісними флористичними зв’язками (мають багато спільних родів і видів рослин).

Відповідно до фауністичного районування Антарктичній біогеографічній області відповідає Антарктична зоогеографічна область. Серед ссавців у її межах поширені ластоногі: тюленеві (тюлень Ведделла, тюлень Росса, тюлень-крабоїд, морські слони тощо), а також отарієві — морські леви. В океанічних водах водиться багато китоподібних: кит горбатий, смугач сейвал і смугач фінвал, кашалот, косатка та інші (усього — 16 видів). Популяції китових постраждали від китобійного промислу у 20 ст. У Антарктичній біогеографічній області багато птахів, найвідоміші з них — пінгвіни. Крім них — види родини альбатросових, зокрема альбатрос мандрівний (має розмах крил до 3,2 м), альбатрос королівський, гігантські буревісники. Серед птахів лише сніжниця чорнодзьоба та кулик-сорока не пов’язані з морем. Велику роль в океанічних екосистемах Антарктичної біогеографічної області відіграє антарктичний криль — дрібні ракоподібні, що утворюють великі скупчення в пелагічній (див. Пелагічні організми) зоні океану. Криль — пожива для пінгвінів, інших морських птахів, китів, багатьох видів риб. В іхтіофауні переважають риби з родини нототенієвих (бл. 90 %) — кликачі, нототенії; антарктичні бородатки, білокрівкові (крижана риба); кілька видів світних анчоусів, антарктичні рогатки, південна путасу.

Література

  1. Longton R. E. Vegetation Ecology and Classification in the Antarctic Zone // Canadian Journal of Botany. 1979. Vol. 57. № 20. P. 2264–2278.
  2. Чесалин М. В. Многолетние изменения в популяциях птиц в районе Украинской антарктической станции Академик Вернадский // Український антарктичний журнал. 2007–2008. № 6–7. С. 110–118.
  3. Михалёв Ю. А. Киты Южного полушария: биoлогия, промысел, перспективы восстановления популяций. Одесса : Одесский инновационно-информационный центр, 2008. 328 с.
  4. Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів. Частина 2. Палеогейська і Арктогейська суші // Біологічні студії. 2013. Т. 7. № 1. С. 205–226.
  5. Terauds A., Lee J. Antarctic Biogeography Revisited: Updating the Antarctic Conservation Biogeographic Regions // Diversity and Distributions. 2016. Vol. 22. Is. 8. P. 836–840.

Автор ВУЕ

М. В. Арістов, Л. В. Зав’ялова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістов М. В., Зав’ялова Л. В. Антарктична біогеографічна область // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антарктична біогеографічна область (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.04.2021

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶