Біогеографічне районування
Біогеографі́чне районува́ння — розподіл біосфери на біогеографічні регіони, заснований на її загальній просторовій структурі; розділ біогеографії.
Зміст
Характеристика
У схемах біогеографічного поділу біоту загалом розглядають як сукупність флор і фаун та біоценотичних (див. Біоценологія) територіальних комплексів районування — біомів.
У біогеографічному поділі розрізняють універсальне та спеціальні районування. Найважливішими та найкраще розробленими є флористичне і фауністичне районування, ботаніко-географічне (геоботанічне) районування суходолу, біогеографічне районування Світового океану. Основним (базовим) варіантом універсального біогеографічного районування є розподіл природного стану біосфери без урахування сучасних антропогенних порушень (вирубування лісів, розорювання земель, вилову й винищення тварин, випадкового чи навмисного занесення адвентивних видів тощо). Біогеографічні районування розробляють із урахуванням загальних фізико-географічних закономірностей розподілу біоти та її регіональних історично сформованих відокремлених комплексів.
Фауністичне районування
Фауністичне районування поверхні Землі на підпорядковані регіони з особливостями фауністичного складу на суходолі передбачає два підходи:
- фауногенетичний (головну роль у виділенні фаун відіграють ендеміки та релікти;
- ландшафтно-зональний (заснований на вивченні тваринного населення, представники якого пов’язані спільним місцеперебуванням та екологічними відносинами).
Найбільшими одиницями фауністичного районування суходолу є царства (Палеогея, Арктогея, Неогея і Нотогея). Наступними за ієрархічним підпорядкуванням є підцарства, області, підобласті, округи та ділянки.
Флористичне районування
У флористичному районуванні поверхні Землі на підпорядковані регіони, що відрізняються особливостями флористичного складу, найбільшими одиницями є царства, підцарства, області, підобласті, провінції, округи. Ботанік Р. Гуд (1896–1992; Велика Британія) виділив 6 флористичних царств. Згодом цей поділ уточнив і деталізував ботанік А. Тахтаджян, який у складі 6 флористичних царств (Голарктичного флористичного царства, Палеотропічного флористичного царства, Неотропічного флористичного царства, Капського флористичного царства, Австралійського флористичного царства, Голантарктичного флористичного царства) виділив 8 підцарств і 35 областей.
Районування Світового океану
Біогеографічне районування Світового океану традиційно є біотичним та спирається на виявлення неповторних флористичних та фауністичних комплексів шляхом аналізу географічного розповсюдження таксонів (родин, родів, видів тощо). Прибережні, відкриті та глибинні води Світового океану поділяють на 7 біогеографічних областей кожну, у складі яких розрізняють підобласті.
Література
- Кукурудза С. І. Біогеографія. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. 504 с.
- Halffter G., Morrone J. An Analytical Review of Halffter's Mexican Transition Zone, and its Relevance for Evolutionary Biogeography, Ecology and Biogeographical Regionalization // Zootaxa. 2017. № 4226 (1). P. 1–46.
- Sutton T. T., Clark M. R., Dunn D. C. et al. A Global Biogeographic Classification of the Mesopelagic Zone // Deep Sea Research Part I: Oceanographic Research Papers. 2017. № 126. P. 85–102.
- Loidi J., Navarro-Sánchez G., Vynokurov D. Climatic Definitions of the World’s Terrestrial Biomes // Vegetation Classification and Survey. 2022. № 3. P. 231–271.
- Loidi J., Vynokurov D. The Biogeographical Kingdoms and Regions of the World // Mediterranean Botany. 2024. № 45 (2). P. 1–49. URL: https://www.researchgate.net/publication/380722170_The_biogeographical_kingdoms_and_regions_of_the_world
Автор
Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Біогеографічне районування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біогеографічне районування (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.02.2025
