Анджейовський, Антон Лукіянович

Анджейо́вський, Анто́н Лукія́нович (серпень 1785, с. Варковичі, тепер Дубенського району Рівненської обл., Україна — 12.12.1868, містечко Ставище, тепер смт Київської обл., Україна) — ботанік, зоолог, засновник палеонтологічних досліджень в Україні, письменник.

Анджейовський, Антон Лукіянович
Народження	1785
Місце народження	Варковичі
Смерть	12.12.1868
Місце смерті	Ставище
Напрями діяльності	ботаніка, зоологія

Життєпис

Народився у збіднілій шляхетській родині. Початкову освіту здобував у м. Корці, згодом навчався в містах Тучині (тепер село Гощанського р-ну, Рівненської обл.), Межирічі Корецькому (тепер с. Великі Межирічі, Корецького р-ну, Рівненської обл.). 1801 переїхав до м. Вільна (тепер м. Вільнюс, Литва), де вчився малярству під керівництвом художника Й. Олешкевича (1777–1830; Росія); приватно відвідував лекції С. Б. Юндзілла (1761–1847; Польща–Росія) з ботаніки та зоології, А. Лобенвейна (1758–1820; Австрія–Росія) — з анатомії у Віленському університеті (тепер Вільнюський університет). 1806 вступив до Вищої Волинської (Крем’янецької) гімназії, де студіював ботаніку у Ф. Шейдта (1759–1807; Польща) і В. Бессера. Після її закінчення працював гувернером, закладав парки, впорядковував оранжереї в садибах. Викладав малювання у початкових класах Волинської гімназії. Від 1815 працював помічником В. Бессера, від 1818 — ад’юнктом Волинської гімназії (з 1819 — Кременецький ліцей), викладав ботаніку й зоологію. Разом з В. Бессером та Д. Міклером (1762–1853; Ірландія–Польща) доглядав ботанічний сад ліцею.

З 1834 — ад’юнкт кафедри зоології Київського університету (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка), з 1839 — професор природничих наук Ніжинської гімназії князя Безбородька (тепер Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). У період 1814–1830 здійснював тривалі щорічні флористичні, фауністичні та геологічні виїзди територією Литви й України (Волинь, Поділля, аж до берегів Чорного моря).

Після виходу у відставку (1841; за іншими даними — близько 1852 або 1856) жив у містах Житомирі, Немирові та Білій Церкві, де захоплювався садівництвом (акліматизацією культурних рослин). 1862 переїхав з м. Немирова і проживав у містечку Ставище Таращанського повіту (тепер смт Ставище, райцентр Київської обл.) в маєтку графа О. Браницького (1821–1877; Росія), де коштами власника розбудовував збережений дотепер парк.

Наукова діяльність

Під впливом В. Бессера А. Анджейовський протягом кількох років вивчав флору та рослинність Волинської, Подільської, Київської, Катеринославської, Херсонської і Тарнопільської губерній. За результатами цих досліджень опублікував роботи «Нарис ботанічний…» (1823, 1830), «Флора України …» (1869). Перед цим вийшли друком «Ботанічні терміни…» (1825), у співавторстві з В. Бессером — «Назви рослин грецькою …» (1827). Ботанічні матеріали з експедицій 1829 використав та опублікував викладач Кременецького ліцею Е. Ейхвальд (1795–1876; Росія) у «Природознавчі нариси Литви…» без зазначення авторства А. Анджейовського. Досліджував систематику та морфологію хрестоцвітих. За зразками з культури описав нові рід і вид рослин Czackia liliastrum (1818). Результати багаторічного вивчення хрестоцвітих А. Анджейовський залишив у вигляді рукопису дисертації на ступінь доктора (зберігається в Київському міському архіві).

Загалом описав близько 100 таксонів рослин. Зібрав гербарій у 10 000 зразків, з яких 9000 передано Київському університету (за це А. Анджейовського було обрано членом-кореспондентом). Київська частина гербарію (більшість зборів) зберігається в персональній колекції В. Бессера в Гербарії Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, а в науковій бібліотеці установи — її рукописний каталог. Досліджував фауну (описав 51 вид викопних молюсків та амфібій), флору міоцену та мінерали і гірські породи території колишніх Подільської, Катеринославської, Херсонської губерній, геологічну будову заходу України. Геологічний опис Волині та Поділля на початку 19 ст. й палеонтологічні визначення подекуди зберегли його авторство досі. Є автором першої геологічної карти Поділля. Анджейовський як один з небагатьох стихійних еволюціоністів першої половини 19 ст. визнавав, що рослини й тварини мають спільне походження. У своїх працях висловлював ідеї про мінливість виду під впливом навколишнього середовища. Рукопис флори околиць містечка Ставище А. Анджейовського після його смерті опублікував П. Рогович у роботі «Обозрение ...» (1869).

Написав автобіографічну повість та історичні повісті, зокрема «Грамоти старого Детюка про Волинь» («Ramoty Starego Detiuka o Wołyniu», 1861). Літературні твори у 4 т. (псевдонім Старий Детюк) вийшли польською мовою (м. Вільно, 1861–1862).

Визнання

Дійсний член Московського товариства дослідників природи з 1823, член Товариства сільського господарства Південної Росії (м. Одеса), Російського товариства любителів садівництва та низки інших наукових об’єднань.

На честь дослідника названо низку таксонів рослин: рід Andrzeiowskia, види Cheirinia andrzejowskiana, Dianthus andrzeiowskianus, Hieracium andrzejowskii, Rosa andrzeiowskii, Thalictrum andrzejowskii, підвид Persicaria lapathifolia subsp. andrzejowskiana та ін.

Додатково

Щодо навчання Анджейовського у Віленському університеті й отримання ним вищої освіти та диплому документальних підтверджень не збереглося, тому серед дослідників не існує єдиної думки в цьому питанні.

Праці

Rys botaniczny krain zwiedzonych w podróżach pomiędzy Bohem i Dnistrem od Zbruczy aż do morza Czarnego, odbytych w latach 1814, 1816, 1818, 1822. Wilno : Józef Zawadzki, 1823. 126 p.
Nauka wyrazow botanicznych. (Dictionarium glossologiae botanicae). Cremenecii : [s. n.], 1827. 218 с.
Nazwiska róslin Grekom starożytnym znanych na język polski przetłumaczone // Dziennik Umiejetnosci i Sztuki na rok 1827. 1827. № 2. P. 411–433. (у співавт.)
Rys Botaniczny krain zwiedzonych w podróżach pomiedzy Bohem i Dniestrem az do uysciy tych rzek w morze, odbytych w latach 1823 і 1824. Ciag drugi. Wilno : [s. n.], 1830. 93 p.
Flora Ukrainy czyli opisanie roślin dziko rosnących w Ukrainie Przed-Dnieprowej i w sąsiednich z nią okolicach Wołynia, Podola i Guberni Chersońskiej). Warszawa : [s. n.], 1869. 83 p.

Література

Słownik biologów polskich / Red. S. Feliksiak. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. 617 p.
Колесник В. В. Відомі поляки в історії Вінниччини. Вінниця : ВМГО «Розвиток», 2007. 1008 с.
Свинко Й. Вища Волинська (Крем’янецька) гімназія та ліцей: розвиток освіти й вивчення природи Волині та Північного Поділля // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. 2011. № 1 (29). С. 3–8.
Шевера М., Зав’ялова Л., Федорончук М. та ін. Антоній Анджейовський. Талан і таланти відомого натураліста. Київ : Інститут ботаніки НАН України, 2018. 64 с.
Зав’ялова Л. В., Сенчило О. О., Коломійчук В. П., Кучер О. О. Вшанування пам’яті Антонія Анджейовського // Український ботанічний журнал. 2019. № 76 (1). С. 79–80.

Автор ВУЕ

Л. В. Зав’ялова,

М. В. Шевера

Покликання на цю статтю: Шевера М. В., Зав’ялова Л. В. Анджейовський, Антон Лукіянович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анджейовський, Антон Лукіянович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.10.2020