Актор соціальний

А́ктор соціа́льний — багатозначний термін:

1) Соціалізований елемент, поведінку якого зумовлюють соціальні норми, правила та зобов’язання (в цьому значенні поняття близьке до агент соціальний).

2) Індивідуальний або колективний суб’єкт соціальної дії (індивід, організація, соціальна група, маси), який чинить вплив на інших людей; активний учасник перетворень, урухомлюваний власними мотивами, метою, інтересами; відносно автономний раціональний індивід, що вступає в кооперацію з іншими, реалізуючи власні стратегії поведінки.

Історична довідка

Поняття соціального актора зародилося у Франції в другій половині 20 ст. у межах соціологічної теорії управління. До того в теорії соціальної дії соціальним актором вважали індивіда — учасника соціальної взаємодії. Пізніше соціального актора стали визначати через позицію — місце індивіда в соціальній структурі з певними атрибутами і ролями.

М. Крозьє вважав соціальних акторів «точками відліку» соціальних систем та аналізу соціальних феноменів. Будь-яка соціальна система, на думку М. Крозьє, існує завдяки соціальним акторам, які можуть її підтримувати і здатні її змінювати. Актор є таким суб’єктом соціальної реальності, котрий власними індивідуальними або колективними соціальними діями певним чином змінює чи маніпулює об’єктами чи іншими суб’єктами, впливає на них. Соціальні актори схильний до розрахунку, стратегічних дій, високо адаптивний та є вигадливим залежно від обставин та дій своїх партнерів.

У функціоналізмі (Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, Р. Мертон, Т. Парсонс) соціальні актори — це індивіди, які виконують соціальні ролі.

Натомість у теорії акціонізму   А. Турена соціальними акторами вважаються соціальні групи. Групи-актори спрямовують хід подій у суспільстві відповідно до власних інтересів — чинять вплив на соціальну дійсність стратегічно, тобто обираючи цілі та засоби для їх досягнення. Причому соціальні стратегії можуть походити як від індивідів, так і від громадських організацій чи рухів. Сферою впровадження стратегії є будь-яка сфера життя суспільства. Залежно від цього, серед соціальних акторів розрізняють акторів макро- та мікрорівнів соціальної системи: перші свідомо перебудовують інституціональну структуру суспільства зверху, а другі перетворюють соціальну дійсність знизу — шляхом індивідуального вибору поведінки в межах власної свободи.

В акторно-мережевій теорії (АМТ) М. Каллона, Б. Латура, Дж. Ло соціальний актор — поняття, яке знімає відмінності між соціальним та матеріальним порядками системи. Класична дихотомія «об’єкт — суб’єкт» нівелюється: ці поняття замінюються на поняття «актор» — той, хто діє; чинить (опосередковує) дію. Дії не диференціюються за рівнем і важливістю, тому байдуже, хто чи що їх чинить, адже дія тлумачиться як опосередкування дій інших. Тож АМТ переносить акцент на дію як соціальний факт. Суспільство — це мережа дій; те, що формується з активної діяльності соціального актора.

Характеристика

Ознаки соціального актора: він має індивідуальну та групову форми буття. Соціальний актор є не просто тим, хто виконує активну роль у певних суспільних процесах, а ініціатором, джерелом, обов’язковим елементом соціальної дії. Соціальному акторові притаманне свідоме й прагматичне ставлення до своїх рішень і вчинків. Поведінка соціального актора є раціональною, орієнтованою на розрахунок та опосередковану, латентну маніпуляцію. Актор відносно залежить від об’єкта, яким він управляє. У кооперації з іншими соціальний актор орієнтований на відносини партнерства. У конфліктних ситуаціях соціальний актор зосереджується переважно на причинах конфліктів.

Соціальний актор розуміє владу як спосіб відносин, контролю та переваг. Дії соціального актора ніколи не бувають цілком ані результатом маніпуляції з боку зовнішніх соціальних сил, ані продуктом ситуації, що склалася, ані абсолютно вільним вибором — їх спричиняють, взаємодіючи, соціальні та індивідуальні чинники.

Соціальний актор має обмежений набір можливостей, тож завжди діє в контексті конкретної ситуації; його свобода дій — це свобода в «рамці» можливого. Також він, як носій певних цінностей, переконань тощо, має певні внутрішні обмеження.

Соціальна система — множина соціальних акторів, які взаємодіють. Ефективність кожного контакту залежить від ситуації, в якій він здійснюється, що має два аспекти:

  • фізичний — світ матеріальних речей, обставини й умови взаємодії;
  • зовнішнього середовища — система інших соціальних акторів, які мотивовані за логікою «оптимізації задоволення» й чиє ставлення одне до одного й обставин зумовлюються системою колективних символів, культурними канонами тощо.

Література

  1. Вебер М. Основные социологические понятия // Избранные произведения. Москва, 1990.
  2. Парсонс Т. Система современных обществ. Москва, 1997.
  3. Большой толковый социологический словарь. Москва, 1999. Т. 2.
  4. Труфанов Д. О. Рациональность как фундаментальная характеристика социальных систем. Москва, 2015.

Див. також

Автор ВУЕ

А. О. Петренко-Лисак

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Петренко-Лисак А. О. Актор соціальний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Актор соціальний
Дата звернення: 12.12.2019.