Агент соціальний

Аге́нт соціа́льний — носій певної ціннісно-нормативної системи та певних феноменів соціального. У цьому поняття «агент соціальний» та «а́ктор» є близькими за значенням. Агентом соціальним може бути народ, нація, організація, група, індивід.

Поняття агента соціального увів П. Бурдьє на противагу поняттям суб’єкт та індивід в об’єктивістських теоріях суспільства, зокрема, структуралізмі. Згідно з цими теоріями, поведінку людини детермінують об’єктивні соціальні структури і закономірності, тож будь-яка двозначність і непередбачуваність у діях соціальних суб’єктів є неможливою. Натомість П. Бурдьє наголошує на агентності соціальних суб’єктів — їхній здатності діяти за власною ініціативою, чинити усвідомлений і вільний вибір.

Поняття «суб’єкт», наголошує П. Бурдьє, використовується в дослідженнях «моделей», «структур», «правил», коли дослідник стає на об’єктивістську позицію, визначаючи суб’єктові роль маріонетки, котрою керує структура, тож позбавляє його власної активності. П. Бурдьє такий погляд спростовує: в його тлумаченні агенти виступають носіями динамічного, творчого начала. Агентність є механізмом, який спричиняє соціальну поведінку людини.

Водночас міра свободи дій зумовлюється місцем людини в соціальній структурі, зокрема, її належністю до соціального класу, церкви; гендерними, національними ознаками тощо. Агент соціальний, як носій установок, засвоєних у процесі соціалізації, реалізує свої стратегії дій. Застосування стратегій є несвідомим, а водночас підпорядкованим конкретній меті. Агенти соціальні можуть маніпулювати соціальною реальністю у власних інтересах: хоч інтереси зумовлюються саме реальністю, вони можуть ставати перепоною тим змінам, які можуть бути внесені в неї.

Тож суспільство повсякчас перебуває в стані динамічної рівноваги, яка є результатом співвідношення сил соціальних агентів різних категорій. П. Бурдьє пояснює практики агентів не «раціонально» — він описує латентну логіку їхніх практик через такі феномени, як габітус, стратегії поведінки та ін.

Поняттям агента соціального оперували й інші вчені. У теорії структурації Е. Гідденса, зокрема в його стратифікаційній моделі, агентам відведено функцію перетворень.

Також у теорії соціальних змін П. Штомпки агент — засадниче поняття. Він запропонував чотириелементну модель суспільної морфології:

1) структура;

2) діяч (агент);

3) діяльність;

4) дії.

Саме агенти соціальні — особи, суспільні рухи та організації, діючи, спричиняють соціальні зміни або зміни поведінки індивідів.

Література

  1. Бурдье П. Начала. Choses dites. Mосква, 1994.
  2. Штомпка П. Социология социальных изменений. Москва, 1996.
  3. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. Москва, 2005.

Автор ВУЕ

А. О. Петренко-Лисак

Покликання на цю статтю:
Петренко-Лисак А. О. Агент соціальний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Агент соціальний (дата звернення: 15.11.2019).