Агнус Деі

А́гнус Де́і (лат. Agnus Dei — агнець Божий) — багатозначний термін:

1) Символічне найменування Христа-Спасителя в латиномовних перекладах Святого Письма (див. Агнець Божий).

2) Латиномовний піснеспів, який виконується під час римської меси: «Agnus Dei, qui tollis peccata mundi: miserere nobis» (Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу, помилуй нас). Агнус Деі є одним з основних розділів меси — його текст виконують щодня. Входить також до тексту реквієму (заупокійної меси). Традиційно мелодія є лірично-скорботною. Агнус Деі був уведений у богослужіння римського обряду Папою Сергієм I наприкінці 7 ст. як піснеспів, що супроводжує переломлення хліба. Видатні зразки Агнус Деі створили Й. С. Бах, Л. ван Бетховен, Дж. Верді, В. А. Моцарт.

3) Овальна воскова пластина, на одному боці якої — зображення агнця, ім’я і рік понтифікату Папи Римського, а на зворотному (з 16 ст.) — зображення одного чи кількох святих, переважно нещодавно канонізованих. Спочатку Агнус Деі виготовляв архідиякон в Латеранській базиліці (єпископська церква в Римі) у Велику суботу (останній день перед Великоднем). Для цього використовував воскову масу, яку змішував у посудині з єлеєм і благословляв. У 12 ст. у суміш почали додавати миро для помазання, тож Агнус Деі став символізувати не тільки Євхаристійну Жертву, а й Хрещення як перехід від старої людини до нової. У 16 ст. Агнус Деі заходилися розфарбовувати, проте цю практику засудив Папа Григорій XIII, аргументуючи, що чистий білий віск — образ народженого Дівою Марією тіла Спасителя. Агнус Деі роздавали вірянам у суботу Світлої седмиці після меси «для запалювання та кадіння». Цей обряд походить від традиції зберігати шматочки великодніх свічок; уперше зафіксований у 9 ст. Агнус Деі сприймався вірянами як оберіг від «усякого злого духу і грому».

Література

  1. The earliest settings of the Agnus Dei and its tropes by Charles Mercer Atkinson. Chapel Hill: Music, 1975. 848 p.
  2. Агнец Божий // Православная энциклопедия. Т. 1. Москва : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. с. 256—257.
  3. The Harvard dictionary of music by Don Michael Randel. Harvard University Press, 2003. 978 p.

Автор ВУЕ

Й.С. Бах "Агнус Деі" (Меса Сі-бемоль мінор). Виконує А. Шолль.