Агнус Деі

А́гнус Де́і (лат. Agnus Dei — Агнець Божий) — багатозначний термін:

1) Символічне найменування Христа-Спасителя в латиномовних перекладах Святого Письма (див. Агнець Божий).

2) Латиномовний піснеспів, який виконується під час римської меси: «Agnus Dei, qui tollis peccata mundi: miserere nobis» (Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу, помилуй нас). Агнус Деі є одним з основних розділів меси — його текст виконують щодня. Входить також до тексту реквієму (заупокійної меси). Традиційно мелодія є лірично-скорботною. Агнус Деі був уведений у богослужіння римського обряду Папою Римським Сергієм I наприкінці 7 ст. як піснеспів, що супроводжує ламання хліба. Видатні зразки Агнус Деі створили Й. С. Бах, Л. ван Бетховен, Дж. Верді, В. А. Моцарт.

3) Овальна воскова пластина, на одному боці якої — зображення агнця, ім’я і рік понтифікату Папи Римського, а на зворотному (з 16 ст.) — зображення одного чи кількох святих, переважно нещодавно канонізованих. Спочатку Агнус Деі виготовляв архідиякон в Латеранській базиліці (єпископська церква в Римі) у Велику суботу (останній день перед Великоднем). Для цього використовував воскову масу, яку змішував у посудині з єлеєм і благословляв. У 12 ст. у суміш почали додавати миро для помазання, тож Агнус Деі став символізувати не тільки Євхаристійну Жертву, а й Хрещення як перехід від старої людини до нової. У 16 ст. Агнус Деі заходилися розфарбовувати, проте цю практику засудив Папа Григорій XIII, аргументуючи, що чистий білий віск — образ народженого Дівою Марією тіла Спасителя. Агнус Деі роздавали вірянам у суботу Світлої седмиці після меси «для запалювання та кадіння». Цей обряд походить від традиції зберігати шматочки великодніх свічок; уперше зафіксований у 9 ст. Агнус Деі сприймався вірянами як оберіг від «усякого злого духу і грому».

Література

  1. The earliest settings of the Agnus Dei and its tropes by Charles Mercer Atkinson. Chapel Hill : Music, 1975. 848 p.
  2. Агнец Божий // Православная энциклопедия. Т. 1. Москва : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. с. 256–257.
  3. The Harvard dictionary of music by Don Michael Randel. Harvard : Harvard University Press, 2003. 978 p.
  4. Normand H. Dictionnaire des symboles universelles : in 5 vol. Paris : Dervy, 2012–2017. Vol. 1. 340 с.

Автор ВУЕ

Й.С. Бах "Агнус Деі" (Меса Сі-бемоль мінор). Виконує А. Шолль.

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ