Ярозит

Ярозит
Синоніми	антунезит, боргстерміт, кіпрузит, колосорикіт, купорос жовтий, мороноліт, пастреїт, раймондит, руда жовта залізна, утахіт
Клас мінералу	сульфати
Колір	бурштиново-жовтий, бурий, темно-коричневий
Форма кристалів	ромбоедрична, таблитчаста
Сингонія	тригональна
Твердість	2, 50–3, 75
Блиск	алмазний
Прозорість	напівпрозорий
Густина	2, 9–3, 26 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, піроелектричний

Ярози́т (від місцевості Яросо, Іспанія) — мінерал класу складних сульфатів острівної будови.

Аналог залізовмісного алуніту.

Синоніми: антунезит, боргстерміт, кіпрузит, колосорикіт, купорос жовтий, мороноліт, пастреїт, раймондит, руда жовта залізна, утахіт.

Історична довідка

Названо за місцем відкриття — родовищем Барранка Харосо (Яросо) у міжгір'ї Яросо, провінція Альмерія (Іспанія). Уперше описав 1852 мінералог А. Брайтгаупт (1791–1873; Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Водний сульфат заліза.

Хімічна формула: KFe₃³⁺[SO₄]₂(OH)₆.

Хімічний склад, %: K₂O — 9,41; Fe₂O₃ — 47,83; SO₃ — 31,97; H₂O — 10,79.

Домішки: Na (до 2 %), Al (до 19 %), Pb (бл. 3 %), Se (частки %). При заміщенні K на Na — натроярозит.

Фізичні властивості

Форми виділення: кірки, землиста і волокниста маса, зернисті і щільні аґреґати, нальоти, конкреції, ромбоедричні й таблитчасті кристали. Сингонія тригональна. Густина 2,9–3,26 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 2,50–3,75. Колір бурштиново-жовтий, бурий, темно-коричневий. Риса блідо-жовта. Блиск алмазний, на гранях скляний. Напівпрозорий. Злам нерівний до раковистого. Крихкий. Піроелектрик. Типовий вторинний мінерал.

Асоціації: лімоніт, гематит, кварц, алуніт, барит, пірит.

Різновиди

За хімічним складом виокремлюють види ярозитів:

амонієвий (амоніоярозит NH₄Fe₃³⁺[(OH)₆(SO₄)₂]);
гідроксонієвий (гідроніоярозит (H₃O)Fe₃³⁺[(OH)₆(SO₄)₂]);
кальціїстий (різновид ярозиту з Північного Кавказу, що містить 1,58 % СаО);
натріїстий (натроярозит NaFe₃³⁺ [(OH)₆(SO₄)₂]);
свинцевий (плюмбоярозит Pb²⁺Fe₆³⁺[(OH)₆(SO₄)₂]₂);
селенистий (містить до 0,20 % SeO₄);
срібний (арґентоярозит AgFe₃³⁺[(OH)₆(SO₄)₂]).

Походження. Розташування родовищ

Складник лімонітових залізних шапок, де часто ярозит помилково приймають за землистий різновид лімоніту. Трапляється серед продуктів грязьового вулканізму. Знайдений у зоні окиснення сульфідних родовищ.

У значній кількості виявлено в південній частині Уральських гір і Центральному Казахстані.

Інші знахідки: родовища Барранко-дель-Харосо, Сьєрра-Альмагрера, провінція Альмерія, Іспанія; Горні Славков (Шлаггенвальд), Чехія; Фюрстенберг, поблизу м. Шварценберга, федеральна земля Саксонія, Німеччина; Лавріон (регіон Аттика, Греція). Поширений також у США (штати Огайо, Юта, Аризона, Невада), Мексиці (урановий район Сьєрра-Пена-Бланка, Сьєрра-дель-Куерво, штат Чіуауа) та Чилі (штат Чукікамата).

Ярозит в Україні

Знайдений у Карпатах та на Донбасі поблизу м. Бахмута.

Значення

Використовують для отримання тонкого полірувального порошку — крокусу — та як жовтий пігмент в живописі.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ярозит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: http://www.handbookofmineralogy.com/pdfs/Jarosite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Ярозит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.