Шлейфер, Павло Іванович
Шле́йфер, Павло́ Іва́нович (нім. Schleifer, Paul; 11.07.1814, м. Київ, тепер Україна — 24.04.1879, там само) — архітектор, художник, педагог, представник раннього історизму, автор споруд у містах Києві, Глухові, Острозі.
Батько архітектора Г. Шлейфера.
|
Шлейфер, Павло Іванович | |
|---|---|
| Народження | 11.07.1814 |
| Місце народження | Київ |
| Смерть | 24.04.1879 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Байкове кладовище, Київ |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура, портретний живопис |
Життєпис
Народився в німецькій дворянській сім’ї. 1830 переїхав до м. Санкт-Петербурга й поступив на службу в Департамент зовнішньої торгівлі Міністерства фінансів. Одночасно як вільний слухач відвідував заняття в Санкт-Петербурзькій (Імператорській) Академії мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна), а протягом 1836–1839 навчався як пансіонер Товариства заохочення художників. Брав участь в академічних виставках 1839, 1841, 1842; отримав срібну медаль. Завершив навчання 1840 як учитель малювання в гімназіях. 1849 отримав звання некласного (вільного) художника. Викладав малювання в Павловському кадетському корпусі у м. Санкт-Петербурзі.
Викладач малювання: 1844 — у Полтавському інституті шляхетних дівчат; від грудня 1844 до 1849 — у Київському інституті шляхетних дівчат. 1847 безуспішно конкурував зі знайомим йому з академії Т. Шевченком за вакантну посаду вчителя малювання Київського імператорського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Від 1852 — архітектор Київського учбового округу. 1859 за сприяння М. Пирогова їздив у наукове відрядження до Бельгії та Німеччини. У його родині зберігалися художні твори Т. Шевченка, зокрема жіночі портрети К. Кейкуатової та М. Корсун (передав синові Г. Шлейферу).
Діяльність
В академії навчався на художника-портретиста, тому ранній період творчої діяльності (до 1850) пов’язаний із портретним живописом. Як архітектор від 1850 працював у стилістиці раннього історизму, віддаючи перевагу досить стриманим формам неоренесансу та романо-ґотичним стилізаціям. Проєктував як «казенні» будівлі (відповідно до службових обов’язків), так і приватні та сакральні (зокрема лютеранську кірху). Проєктуванням православних церков не займався, оскільки був лютеранином (див. Лютеранство).
Серед творів Шлейфера:
- жіночий портрет (1836);
- чоловічі портрети (професора Ф. Йордана та представника родини Шлейферів; 1842, 1846);
- портрет музиканта (1845);
- портрет дружини, К. Шнауфферт (1853);
- Друга чоловіча гімназія у м. Києві (1855–1857; разом із О. Беретті);
- лютеранська кірха у м. Києві (1856; разом із І. Штромом);
- Перша чоловіча гімназія у м. Києві 1857;
- житловий будинок Л.-К. Фальберга у м. Києві (1874–1875);
- будинок Глухівського учительського інституту (тепер Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка; 1874–1877);
- будинок Острозької учительської семінарії (згодом гімназії) у м. Острозі (1876).
Визнання
Мав чин колезького асесора.
Портрети роботи Шлейфера зберігаються в Національному художньому музеї України. Усі збережені в Україні його архітектурні твори тепер є архітектурними пам’ятками національного та місцевого значення.
Додатково
Молодший брат П. Шлейфера — військовий інженер, генерал-лейтенант Г. Шлейфер (1823; тепер Україна — 1894; тепер РФ); племінник — скульптор М. Шлейфер (1864; тепер РФ — 1940; Італія).
Література
- Тимофієнко В. Шлейфер Павло Іванович // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 416.
- Шлейфер Павло Іванович. Архітектор, художник, педагог // «Згадайте, братія моя…»: Київ Тараса Шевченка. Київ : Либідь, 2016. С. 229–233.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Шлейфер, Павло Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шлейфер, Павло Іванович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.04.2024