Фаяліт

Фаялі́т (від назви о. Фаяла, архіпелаг Азорські острови), неохризоліт, перидот залізистий, скло залізне, хризоліт залізистий — мінерал класу силікатів.

Фаяліт
Синоніми	неохризоліт, перидот залізистий, скло залізне, хризоліт залізистий
Клас мінералу	силікати
Колір	зеленувато-жовтий, бурштиново-жовтий, бурувато-коричневий
Форма кристалів	таблитчаста, короткопризматична
Сингонія	ромбічна
Твердість	6, 75–7, 25
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Густина	4, 2–4, 4 г/см³

Ортосилікат заліза острівної будови, крайній член ізоморфного ряду олівіну.

Історична довідка

1840 аналіз і опис мінералу вперше виконав хімік К. Г. Гмелін (1792–1860; Німеччина). Типовий зразок мінералу зберігається у мінералогічній колекції Національного музею природознавства у м. Парижі, Франція.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Fe₂SiO₄.

Хімічний склад (%): FeO — 70,6; SiO₂ — 29,4.

Домішки: MgO, MnO, ZnO, Fe₂O₃.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює кристали, подібні кристалам олівіну, а також таблитчасті, короткопризматичні; часто — суцільні скупчення. Густина — 4,2–4,4 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,75–7,25. Колір зеленувато-жовтий, бурштиново-жовтий; окиснені різновиди — бурувато-коричневі. Блиск скляний. Риса біла. Прозорий, напівпрозорий. Важливий контактово-метаморфічний мінерал.

АсоціаціЇ: авгіт, альмандин, амфіболи, апатит, арфведсоніт, геденбергіт, грюнерит, ільменіт, кварц, магнетит, мікроклін, плагіоклази, тридиміт, шпінель.

Різновиди

Залежно від хімічного складу виокремлюють різновиди фаяліту:

фаяліт манґанистий або манґанфаяліт — різновид, який містить 5–20 % Mn₂SiO₄;
ферифаяліт — підвид фаяліту манґанистого (Fe³⁺,Fe²⁺, Mn²⁺,Ca)[SiO₄];
таласкіт — фаяліт з родовища пегматитів Таласької долини, Киргизія).

Походження. Розташування родовищ

Фаяліт виявлено: в кислих і лужних магматичних гірських породах; збагачених залізом метаморфічних гірських породах; термально метаморфізованих осадах з великою кількістю заліза; гранітних та діабазових пегматитах; кварцових сієнітах (в асоціаціях з геденбергітом, ґрюнеритом, альмандином, евлітом, арфведсонітом).

Знахідки: у долині Радау (гори Гарц, Німеччина), горах Мансьє (Швеція), Прибайкаллі (Росія), поблизу міст Бавено і Новара (область П'ємонт, Італія), Мурн-Маунтінз (Північна Ірландія), Рокпорт (шт. Массачусетс, США).

Фаяліт в Україні

Виявлено у зразках чарнокітоїдів Українського кристалічного щита.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Кривдик С. Г., Орса В. И., Брянский В. И. Фаялитгеденбергитовые сиениты юго-восточной части Корсунь-Новомиргородского плутона // Геологічний журнал. 1988. № 6. С. 43–53.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/fayalite.pdf
Коновал Н. М., Кривдік С. Г., Вишневський О. А. Залізистий тренд еволюції новоукраїнського масиву інтрузивних чарнокітів (центральна частина Українського щита) // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. 2013. № 12. С. 82–93.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.