Гаусманіт

Гаусмані́т [від прізвища мінералога Й. Ф. Гаусманна (нім. Hausmann)] — мінерал марганцю, класу оксидів і гідрооксидів.

Гаусманіт.jpg


Гаусманіт

Клас мінералу оксиди
Колір бурувато-чорний
Форма кристалів псевдооктаедрична
Сингонія тетрагональна
Твердість 5, 0–6, 0.
Блиск напівметалічний
Прозорість непрозорий
Густина 4, 7-4, 9 г/см3
Особливі характеристики крихкий

Історична довідка

1789 вперше згаданий у мінеральній системі А. Г. Вернера.

Знайдений 1813 поблизу м. Ільменау (земля Тюрінгія, Німеччина) мінерал описав мінералог Й. Ф. Гаусманн (1782–1859; Німеччина) як листковий чорно-коричневий камінь у «Довіднику з мінералогії» (нім. «Handbuch der Mineralogie»; 1813–1847).

1828 В. Гайдінгер назвав мінерал на честь Й. Ф. Гаусманна.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Mn2+(Mn3+)2O4.

Фізичні властивості

Сингонія тетрагональна. Структура координаційна. Кристали псевдооктаедричні.

Трапляється у вигляді зернистих або щільних агрегатів. Поширені двійники. Колір бурувато-чорний. Блиск напівметалічний. Риса коричнева або червона. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 5,0–6,0. Густина 4,7-4,9 г/см3. Крихкий. Прозорий у тонких уламках.

Асоціації: андрадит, барит, брауніт, піролюзит, родохрозит, якобсит.

Походження. Розташування родовищ

Утворюється у процесі гідротермального метаморфізму осадових родовищ марганцю в умовах нестачі кисню.

Знайдений у Російській Федерації (Середній Урал), в Німеччині ( у горах Гарц), у Швеції, Англії, США (штати Каліфорнія, Арканзас, Мічиган), Канаді (провінція Нова Шотландія), Бразилії (штат Мінас-Жерайс), на півдні Австралії, в Південно-Африканській Республіці (Північно-Капська провінція), Намібії.

Значення

Багаті гаусманітові руди використовують у чорній металургії для виплавки феромарганцю та для підшихтування при виплавці чавунів.

Література

  1. Haidinger W. von. Pyramidal Manganese-ore Hausmannite // Transactions of the Royal Society of Edinburgh. 1831. Bd. 11. P. 127–129.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гаусманніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Гаусманніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Гаусманіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гаусманіт (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.04.2022


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶