Структура (будівництво)
Структу́ра (від лат. structūra — побудова) — багатозначний термін.
1) Поєднання різнорідних елементів, що утворює стійку цілісність, яка має властивості, більші й суттєво інші, ніж проста сума властивостей складових частин (структура споруди, будівлі, архітектурного комплексу, ансамблю, міста).
Розпланувально-просторова структура будівлі, споруди визначається поєднанням її елементів (приміщень, сходів, терас, портиків, куполів, веж, інших конструкцій) у просторі відповідно до функціонального призначення будівлі чи споруди.
Розпланувальна і функціональна структура міста визначається взаємним розташуванням і взаємозв’язками його частин (міського центру, житлових і ділових районів, промислових і зелених зон, транспортних комунікацій тощо).
2) Просторова конструкція покриття у вигляді двошарової ґратки (решітки), утвореної металевими (здебільшого сталевими) стрижнями. Застосовується переважно у великопрогонових перекриттях квадратних, прямокутних та інших формах плану приміщень чи територій. Структура спирається на опори чи підвішується до них по контуру або в окремих точках і працює як плита. Структури можуть бути горизонтальними, похилими, вертикальними й можуть використовуватись у міжповерхових перекриттях, дахах, перегородках, стінах, а також утворювати багатогранні просторові огорожі у формі ламаної плити.
Література
- Мардер А. Структура // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 281.
- Безродний П. Архітектурні терміни. Короткий російсько-український тлумачний словник. Київ : Вища школа, 2008. С. 214–215.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Структура (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Структура (будівництво) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.12.2022