Соціальна відповідальність бізнесу

Соціа́льна відповіда́льність бі́знесу, СВБ, Корпорати́вна соціа́льна відповіда́льність, КСВ (англ. англ.Corporate Social Responsibility, CSR) — концепція бізнес-практики, економічна діяльність переважно великих комерційних організацій, що передбачає відповідальність організацій за вплив їхні бізнес-рішень і діяльності на суспільство, навколишнє середовище через прозору та етичну поведінку, заснована на добровільній корекції повсякденної практики ведення бізнесу, виробництва товарів та послуг з огляду на соціальні й екологічні наслідки, а також взаємодію з усіма зацікавленими сторонами (групами впливу).

СВБ узгоджується зі сталим розвитком та добробутом суспільства; зважає на очікування зацікавлених осіб, представників громадянського суспільства; гармонує з чинним законодавством, узгоджена з міжнародними нормами та правилами поведінки; інтегрована у взаємовідносини з організаціями та наявними практиками суспільного розвитку.

Історична довідка

Виникнення

Ідея СВБ (CSR) виникла у 1970-ті у США та Великої Британії внаслідок посилення уваги громадськості, споживачів до загального іміджу компанії / фірми, а саме: вибору добропорядних та відповідальних бізнес-партнерів; забезпечення соціального захисту та недискримінації найманих працівників; гарантування якості та безпеки продукції / послуг; ставлення фірми до екології та до суспільства; дотримання прозорості та відкритості, соціальної відповідальності у прийнятті стратегічних бізнес-рішень.

Етапи розвитку

Концепція СВБ (CSR) поширилася в світі в кінці 20 ст., коли зміцніла роль профспілок у сфері охорони праці, посилилася увага суспільства до гарантування соціального захисту найманих працівників.

В умовах залежності між суспільною думкою про корпорацію / фірму та динамікою продажів чинником популяризації концепції СВБ стали маркетингові стратегії фірм, зорієнтовані на споживчі уподобання.

Поширенню СВБ (CSR) сприяло також те, що у розвинутих країнах світу введено жорсткі стандарти у сфері трудового законодавства та у сфері екологізації виробництва, вимоги щодо захисту навколишнього середовища, мінімізації екологічних ризиків діяльності корпорацій відповідно до стандартів сталого економічного зростання.

На міжнародному рівні прийнято документи, в яких обґрунтовано філософію СВБ (CSR): Угода про соціальну політику Європейського Союзу (Agreement on Social Policy, Access to European Union Law, 1991); Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку ( Rio Declaration on Environment and Development, United Nations, 1992); Глобальний договір ООН (UN Global Compact, Нью-Йорк, 2000); Цілі розвитку тисячоліття (Millenium Development Goals, United Nations Millenium Declaration, 2000); Міжнародний стандарт «Керівництво із соціальної відповідальності» (ISO 26000 Guidance on social responsibility, the International Organization for Standardization, 2010); Цілі сталого розвитку (The Sustainable Development Goals, United Nations, 2015) та ін.

Наприкінці 20 — на початку 21 ст. діяльність у сфері СВБ стає невідʼємною частиною бренда корпорації, що підвищує її капіталізацію. У 21 ст. загальновживана практика — оприлюднення щорічних звітів СВБ відомих корпорацій. У 2015 81 % корпорацій із 500 найбільших компаній світу на добровільних засадах опублікували нефінансові звіти про економічну, екологічну та соціальну діяльність (у 2011 аналогічні звіти представив 61 % таких компаній).

Із 01.01.2017 набула чинності Директива ЄС про обов’язкове розкриття інформації нефінансового характеру та іншої інформації різного характеру (EU Directive: disclosure of non-financial information and diversity information, Директива 2014/95/EU Європейського Парламенту і Ради), відповідно до якої всі компанії, що мають чисельність найманих працівників понад 500 осіб зобовʼязані надати у щорічних звітах дані про економічні, екологічні та соціальні підсумки своєї діяльності, про бізнес-партнерів та оприлюднити їх для громадськості.

Характеристика

Засадничі ідеї

Концепція СВБ має на меті, з одного боку, спрямувати підприємницьку діяльність на забезпечення сталого розвитку конкретного суспільства та людства, з другого — формувати позитивну суспільну думку про бізнес, про якість та безпеку продукції (послуг), що, своєю чергою, сприяє зростанню обсягів продажів, збільшує прибутки фірми.

Базові принципи СВБ:

  • регулярна підзвітність та прозорість діяльність фірми;
  • дотримання етичних норм у бізнес-поведінці фірми;
  • повага до інтересів клієнтів, партнерів та суспільства;
  • дотримання норм міжнародного права;
  • дотримання прав людини.

Функціональний опис

СВБ традиційно зосереджена на системному вирішенні таких основних питань:

  • дотримання прав людини;
  • впровадження соціально-відповідальних трудових практик;
  • захист навколишнього середовища та екологізація виробництва;
  • дотримання доброчесної ділової бізнес-практики;
  • дотримання прав та інтересів споживачів, гарантування безпеки їх життю та здоров'ю;
  • активна участь у житті суспільства;
  • сприяння переходу суспільства до сталого розвитку.

СВБ субʼєктів економічної діяльності передбачає постійний діалог та взаємодію з різноманітними «групами впливу»: ЗМІ та журналістами, політиками та громадськими діячами, освітніх інституцій (зокрема регіональних вишів), некомерційних громадських організацій, молодіжних організацій, волонтерів, міжнародних експертів, представників міжнародних інституцій, професійних асоціацій, урядових організацій, інституцій громадянського суспільства.

Класифікація

У світовій практиці розрізняють декілька моделей СВБ (CSR), що зумовлено національними та культурними особливостями ведення бізнесу.

  • Європейська модель СВБ виникла та швидко поширилася у північних країнах Європейського континенту. Принципи та засади СВБ у європейській моделі регулюються державою, унормовані законами та нормативно-правовими актами, у яких регламентовано стандарти, критерії, результативність СВБ.
  • Британська модель СВБ (Велика Британія, країни Центральної Європи), в основному, співставна з європейською моделлю СВБ. Передбачає також активну участь держави у фінансуванні проектів СВБ, популяризації ідей СВБ. Так, у бізнес-школах та в університетах викладаються спеціальні навчальні курси, що популяризують ідеї соціальної відповідальності бізнесу.
  • Американська модель СВБ характеризується мінімальним впливом держави на розвиток СВБ бізнесу та приватного сектору. У США бізнес-структури беруть активну участь у фінансуванні некомерційних проектів СВБ через корпоративні фонди. Держава підтримує СВБ шляхом законодавчого впровадження податкових пільг. Така модель розповсюджена у США, в країнах Латинської Америки, в деяких країнах Африки.
  • Азійська модель СВБ поширена в Японії, Південній Кореї. Держава активно регулює процеси СВБ, а бізнес виконує майже всі соціальні зобовʼязання стосовно своїх працівників: надають житло, заохочують розвиток сімейних професійних династій, оплачують навчання дітей співробітників, фінансують послуги охорони здоровʼя та пенсійне забезпечення. Така система СВБ співставна із системою «пожиттєвого найму», яка була розповсюджена у Японії з другої половини 20 ст.
  • Африканська модель СВБ зосереджена на проектах, повʼязаних з інтересами місцевих громад, наприклад, забезпечення місцевого населення чистою питною водою, припинення експлуатації дитячої праці, доброчинність та допомога фірм у сфері охорони здоровʼя, боротьба з епідеміями, голодом тощо. Йдеться про адресне розвʼязання соціальних та екологічних проблем, притаманних найбіднішим країнам світу.

СВБ в Україні

На початку 2000-х стараннями організацій громадського сектору, вишів та ділових видань організовано цикли навчання та публічні заходи із СВБ, в яких взяли участь власники бізнесу, громадські активісти, журналісти та ін.

В Україні у 2008 на громадських засадах було створено експертну організацію Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)» (м. Київ), метою якої проголошено впровадження соціальної відповідальності задля системних і якісних змін.

У 2010–2011 тривала розробка концепції національної стратегії СВБ в Робочій групі при Комітеті з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України. Документ оновлено в 2013.

У 2016 зі 100 найбільших українських компаній лише 17 % оприлюднили нефінансові звіти про СВБ (у 2012 — 9 %).

Публічний дискурс щодо проблематики СВБ в Україні постійно набуває гостроти та актуальності.

Значення

Для бізнесу дотримання СВБ гарантовано забезпечує конкурентні переваги на ринку: полегшує доступ до інвестицій та до нових ринків; сприяє зростанню обсягів реалізації товарів / послуг та збільшує прибутки. Бізнес-структури часто одночасно реалізують СВБ та благодійництво, спонсорство (останні напрями не повʼязані із збільшенням прибутковості фірми).

Для суспільства впровадження бізнес-структурами СВБ гарантує вирішення низки соціальних питань, підвищення рівня екологічної безпеки, ефективності і заощадливого ставлення бізнесу до використання природних ресурсів. СВБ сприяє співпраці бізнесу з місцевими громадами, що позитивно позначається на показниках рівня якості та безпеки життя людей. СВБ бізнесу у 21 ст. сприяє переходу суспільства до сталого розвитку.

Для держави поширення практик СВБ сприяє розвитку державно-приватного партнерства, зокрема, для реалізації регіональних та національних проектів. СВБ долучає бізнес до розвʼязання соціальних питань, що належать до державної соціальної політики: працевлаштування молоді, людей передпенсійного віку, людей з обмеженими фізичними можливостями; фінансова підтримка обʼєктів соціальної інфраструктури (школи, лікарні, бібліотеки, музеї) та ін.

СВБ також сприяє співпраці приватного та державного секторів в реалізації завдань енергозбереження, інноваційного розвитку, екологізації виробництва (інвестування в екологічно чисті технології, відновлювану енергетику) тощо.

Додатково

У 21 ст. споживачі розвинутих країн світу надають переваги компаніям із надійною репутацією та активною політикою у сфері СВБ.

За підсумками опитувань громадян (Cone Communications CSR Study, 2017) 87 % респондентів купують товари та послуги тих компаній, які беруть участь у розвʼязанні соціальних, екологічних та інших суспільно значущих проблем; 63 % респондентів сподіваються, що компанії стануть двигунами соціальних та екологічних змін на краще, навіть у випадку відсутності законодавчих ініціатив. Водночас 76 % респондентів-споживачів (США) відмовляються від товарів чи послуг комерційних фірм, чия філософія суперечить їхнім переконанням.

Література

  1. AN INTRODUCTION TO ISO 26000 AND SOCIAL RESPONSIBILITY. 2014. № 90. Режим доступу: http://www.intracen.org/uploadedFiles/intracenorg/Content/Exporters/Exporting_Better/Quality_Management/Redesign/Revised%20draft%20ISO%20KR%20comments_Final.pdf (дата звернення 02.10.2017).
  2. Chandler D. Corporate Social Responsibility: A Strategic Perspective. New York : Business Expert Press, 2014. 200 p.
  3. Marc J. Epstein, Adriana Rejc Buhovac. Making Sustainability Work: Best Practices in Managing and Measuring Corporate Social, Environmental, and Economic Impacts. San Francisco : Berrett-Koehler Publishers, 2014. 308 p.
  4. Paul A. Argenti. Corporate Responsibility. Thousand Oaks : SAGE Publications, Inc, 2015. 408 p.
  5. Chandler D. Strategic Corporate Social Responsibility: Sustainable Value Creation / David Chandler. UK : SAGE Publications, Inc, 2016. 488 p.
  6. Kiyoteru Tsutsui, Alwyn Lim. Corporate Social Responsibility in a Globalizing World (Business and Public Policy). Cambridge : Cambridge University Press, 2016. 512 p. (Reprint edition).
  7. Andreas Rasche, Jeremy Moon, Mette Morsing. Corporate Social Responsibility: Strategy, Communication, Governance. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 554 p.
  8. Біла С. О. Європейський досвід успішної практики соціальної відповідальності бізнесу: орієнтири для України // Європейські студії в Україні: здобутки, виклики та перспективи: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 2 червня 2017 р.). Київ : Українська Асоціація Викладачів і Дослідників Європейської Інтеграції; Терен, 2017. С. 35–40
  9. 2017 Cone Communications CSR Study // CONE Communications Public Relations and Marketing. Режим доступу: http://www.conecomm.com/research-blog/2017-csr-study (дата звернення 20.08.2017).
  10. Конусні комунікації. Публічні зв’язки та маркетинг. // Cone communications. Public relations and marketing. Режим доступу: http://www.conecomm.com/research-blog/2017-csr-study (дата звернення 20.08.2017).
  11. Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (СВБ)». Можливість бути першими. Режим доступу: http://csr-ukraine.org (дата звернення: 20.08.2017).

Автор ВУЕ

С. О. Біла

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Біла С. О. Соціальна відповідальність бізнесу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Соціальна відповідальність бізнесу (дата звернення: 1.10.2020).

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ