Сліпак, Василь Ярославович

Сліпа́к, Васи́ль Яросла́вович (20.12.1974, м. Львів — 29.06.2016, с. Луганське Бахмутського району Донецької обл., Україна) — оперний співак (контртенор), соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник російсько-української війни (етап антитерористичної операції на Сході України), Герой України (2017, посмертно).

Сліпак, Василь Ярославович
Народження	20.12.1974
Місце народження	Львів
Смерть	29.06.2016
Місце смерті	Луганське
Місце поховання	Личаківський цвинтар
Напрями діяльності	музичне мистецтво

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка, За мужність (І ст.)
Хрести	Бойовий Хрест Корпусу

Життєпис

Народився в сім’ї робітників. Мати працювала в конструкторському бюро, батько — спеціаліст виробничого підрозділу. Унікальний голос успадкував від дідуся. Почав співати з 6 років.

1981–1991 навчався у Львівській школі № 46 (тепер Ліцей № 46 ім. В’ячеслава Чорновола Львівської міської ради). 1983–1994 співав у Львівській хоровій капелі «Дударик» під керівництвом М. Кацала (тепер Львівська національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик»). Становлення оперного співака відбувалось в оточенні професіоналів. Вихований на творах Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Березовського, М. Лисенка, М. Леонтовича, О. Кошиця, В. А. Моцарта, Дж. Б. Перголезі, Л. Бернстайна.

1989 хорова капела «Дударик» стала лауреатом Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка. У червні — липні 1990 разом із капелою як соліст Сліпак гастролював містами США та Канади. 18.06.1990 виступив разом із П. Плішкою в Карнегі-холі. У складі хорової капели виступав у провідних концертних залах України та світу.

Вступив до Вищого державного музичного інституту імені М. В. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка). 1992 навчався у класі сольного співу професора М. Байко. Продовжував гастролювати. Виконував твори Дж. Каччині, А. Скарлатті, А. Вівальді, М. Березовського, В. А. Моцарта та ін.

Став першим виконавцем камерної кантати О. Козаренка для контртенора та інструментального ансамблю «Пʼєро мертвопетлює» (1994). Відтоді набув світової слави. На 10 Міжнародному конкурсі ораторії й пісні «Гран-Прі France Telecom» (1994) у м. Клермон-Феррані (Франція) виконував пісні в обробці Л. Ревуцького та М. Лисенка, отримав Гран-прі та Гран-прі глядацьких симпатій. 1994 виступав з оригінальною програмою у м. Парижі, дав сольний концерт в опері м. Віші (Франція). 1997 зарахований до Паризької національної опери.

Участь у російсько-українській війні

Учасник Революції гідності. Очолював волонтерський рух (див. Волонтерство) в м. Парижі, координував акції на підтримку України, організовував благодійні концерти.

12.01.2014 у м. Парижі провів мітинг солідарності на підтримку Євромайдану. 19.02.2014 біля посольства України організував акцію вшанування памʼяті жертв подій 18.02.2014 на вул. Інститутській. 05.03.2014 провів у м. Парижі чергову маніфестацію проти агресії Росії.

Брав участь в акції протесту проти продажу «Містралів» Росії. Входив до Міжнародної ініціативної групи української діаспори, яка 2015 провела антивоєнну акцію «Зупиніть війну Путіна в Україні» (англ. «Stop Putinʼs War In Ukraine») та низку інших заходів на підтримку України. Організував серію концертів, кошти від яких перерахували на потреби українських дітей.

У травні 2015 вперше побував у зоні бойових дій. Воював у селищі Піски в районі Донецького аеропорту (див. Бої за Донецький аеропорт 2014–2015). Брав участь у боях за м. Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (далі ДУК ПС). Отримав поранення. У вересні 2015 вдруге поїхав у зону бойових дій у с. Водяне під м. Маріуполь. Позивний «Міф». У жовтні повернувся до м. Парижа.

На початку літа 2016 доставляв гуманітарну допомогу на Донбас. Як кулеметник у складі 1-ї штурмової роти виконував бойове завдання, загинув від кулі снайпера. Ціною власного життя врятував життя побратимів.

Нагороди та визнання

Призи «Молода надія» на Міжнародному конкурсі в м. Марманд (Франція, 1998), «Найкращий чоловічий виступ» на Міжнародному оперному конкурсі «Армель» («Armel», 2011, Франція).

Орден «За мужність» І ступеня (2016, посмертно).

За виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20.02.2017, посмертно). Відзнака ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (2018).

Меморіалізація

На будівлі Львівської школи № 46 встановлено меморіальну дошку (2016).

2019 поблизу селища Луганське (Бахмутського району Донецької області) встановлено пам’ятний хрест із зображенням Сліпака (2022 окупанти кілька разів руйнували його).

Ім’ям співака названо Велику залу Оперної студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (2017), Культурно-інформаційний центр при Посольстві України у Франції (2018), Малу залу Хмельницької обласної філармонії (2019), Українську суботню школу при громаді Української греко-католицької церкви (УГКЦ) в м. Сан-Фаліу-да-Ґішулса (Іспанія, 2020).

На честь Сліпака перейменовано вулиці в містах Львові, Тернополі, Калуші, Камʼянці-Подільському, Івано-Франківську, Рівному, Вінниці, Дніпрі, Кременчуці, названо сквери у містах Києві, Львові.

Про співака знято документальний фільм «Моя війна. Два життя Василя Сліпака» (2017).

2021 Національний банк України випустив іменну монету.

Особисті речі Сліпака представлені окремими експозиціями у Львівському історичному музеї.

Джерело

Про нагородження В. Сліпака орденом «За мужність»: Указ Президента України № 280/2016 від 30 червня 2016 р. // Президент України. 2016. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2802016-20235

Література

Воїн з Паризької опери: день пам’яті Василя Сліпака // АрміяInform. 2020. URL: https://armyinform.com.ua/2020/06/29/voyin-z-paryzkoyi-opery-den-pamyati-vasylya-slipaka/
Шульга Т. С. Сліпак Василь Ярославович // Енциклопедія історії України : в 10 т. Київ : Наукова думка, 2021. Додатковий том. С. 546.
1974 — народився соліст Паризької національної опери, доброволець «ДУК-ПС» Василь Сліпак // Український інститут національної пам’яті. URL: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/gruden/20/1974-narodyvsya-solist-paryzkoyi-nacionalnoyi-opery-dobrovolec-duk-ps-vasyl-slipak
Сліпак Василь Ярославович («Міф») // Книга пам’яті полеглих за Україну. URL: https://memorybook.org.ua/21/slipak.htm

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Сліпак, Василь Ярославович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сліпак, Василь Ярославович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.01.2025